КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ
Адреса: 20300, Черкаська область, м. Умань,
вул. Садова, 2, корп. №1, 219 ауд. e–mail: k_geo@udpu.edu.ua

«Новини кафедри»

07 травня 2019 року на природничо-географічному факультеті відбувся сьомий Географічний турнір, метою якого є визначення найсильнішого Географа Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Це чудова традиція, яка підтримується професорсько-викладацьким складом кафедри географії та методики її навчання. Це історія Географії та географів нашого університету, яка об’єднує і викладачів, і студентів географічних спеціальностей, і тих, хто захоплюється географією!

До суддівства у турнірі було запрошене високоповажне журі: зав. кафедри географії та методики її навчання, доктор педагогічних наук, професор Оксана Браславська; доктор геологічних наук, професор Сергій Половка; кандидати географічних наук, доценти Олексій Ситник, Олександр Лаврик та Ірина Козинська.

Для участі у турнірі були подані заявки 6-ти команд:

«Юні географи» (12 група ПГФ), капітан – Павло Шкабой;

«Вітер» (22 група ПГФ), капітан – Веніамін Запорожець;

«Діти капітана Гранта» (32 група ПГФ), капітан – Валерій Мельниченко;

«Георудит» (42 група ПГФ), капітан – Ольга Гуцол;

«Екватор» (43 група ПГФ), капітан – Дмитро Аверкін;

«Конкістадори» (команда географів історичного факультету), капітан – Богдан Жуковський.

Визначення найсильнішого відбувалося у три тури. У першому турі команди виконували такі залікові завдання: «Привітання», «Географічна розминка».

Другий тур передбачав виконання завдань географічного квесту на місцевості.

І в останньому турі змагалися капітани у конкурсі «Політична карта світу».

Переможцями Географічного турніру 2019 року стали: команда «Георудит» виборола 3 місце; команда «Екватор» – 2 місце. Кубок найсильнішого географа Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини завоювала команда «Юні географи», капітан команди Павло Шкабой.

Вітаємо найсильніших географів 2019 року! Не зупиняйтеся на досягнутому! Рухайтеся до нових «земель» прекрасної Географії!

Так тримати! До світлих перемог!

/ Без рубрики

23 квітня 2019 року на кафедрі географії та методики її навчання відбулася відкрита лекція з навчальної дисципліни «Геоморфології» для студентів І курсу на тему «Рельєф дна Світового океану. Берегова морфоскульптура», яку провів кандидат географічних наук, доцент Ситник Олексій. Метою заняття було сформувати міцну систему знань про умови формування рельєфу дна Світового океану та морфоскульптуру берегів різноманітних водойм.

Під час заняття студенти узагальнили свої знання щодо процесів рельєфоутворення та відмінностей різних генетичних типів морфоскульптур тощо.

На лекції були присутні завідувач кафедри географії та методики її навчання, д. пед. н., проф. Оксана Браславська; к. геогр. н., доц. Ірина Кравцова, к. пед. н., доц. Андрій Максютов, к. пед. н., викладач Ілона Макаревич.

Загалом лектор провів заняття на високому методичному і науковому рівні, охоплюючи значний об’єм навчального матеріалу. До підготовки та проведення заняття залучалися іноземні студенти, які надали фотоматеріали й виступили з повідомленням про формування берегів Аральського моря.

/ Без рубрики

12 квітня 2019 року в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини на природничо-географічному факультеті відбувся ІІ етап Всеукраїнської олімпіади з географії для вступників у заклади вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти.

І (заочний) етап олімпіади тривав з 7 березня по 6 квітня 2019 р. Юним знавцям географії було запропоновано виконати тестові завдання, які охоплювали всі ключові теми програми з географії за курс повної загальної середньої освіти. Учасники, які виконали 75% завдань І етапу були запрошені до участі у ІІ (очному) етапі олімпіади.

Майбутні абітурієнти з м. Умані, Уманського району Черкаської області і Таращанського району Київської області показали свої вміння розв’язувати географічні задачі у ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з географії для вступників на основі повної загальної середньої освіти. На якій кожний учасник Олімпіади зміг додатково отримати до 20 балів до одного із предметів сертифікату ЗНО при вступі до Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на вибрану спеціальність.

9 квітня 2019 року відбулася відкрита лекція з навчальної дисципліни «Фізична географія України» для студентів-географів ІІІ курсу природничо-географічного факультету на тему «Карпатсько-Український гірсько-лучно-лісовий край», яку провела кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання Кравцова Ірина Віталіївна.

Метою заняття було сформувати міцну систему знань про природні умови Карпатсько-Українського гірсько-лучно-лісового краю; вивчити схему фізико-географічного районування природної провінції.

На лекції були присутні завідувач кафедри географії та методики її навчання, д. пед. н., проф. Оксана Браславська, заступник декана природничо-географічного факультету з навчальної роботи, к. б. н., доц. Світлана Грабовська, викладачі кафедри: к. геогр. н., доц. Олексій Ситник, к. пед. н., доц. Андрій Максютов, к. геогр. н. Ірина Козинська, к. пед. н., викл. Інна Рожі, викладач-стажист Руслана Дідура.

Під час заняття майбутні вчителі географії ще раз переконалися в красі й могутності нашої держави та здійснили віртуальний підйом на г. Говерлу (2061 м) – найвищу точку України.

Загалом лекція була проведена на високому методичному і науковому рівні, що й відмітили присутні викладачі нашого факультету.

/ Без рубрики

29 березня 2019 року відбувся міжвузівський науковий семінар на тему: «Долинно-річкові ландшафтно-технічні системи Правобережної України», в якому взяли участь студенти, аспіранти, молоді вчені, викладачі та професори. Семінар організовано кафедрою географії та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та кафедрою географії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Із вступним словом виступила д.п.н., професор завідувач кафедригеографії та методики її навчання Оксана Браславська.

У ході семінару було заслухано доповідь Олександра Лаврика: «Долинно-річкові ландшафтно-технічні системи у структурі антропогенних ландшафтів».

Виступ к.г.н. доцента кафедри географії та методики її навчання УДПУ імені Павла Тичини Олексія Ситника на тему: «Конструктивно-географічне значення дослідження ландшафтно-технічних систем».

Доповідь аспіранта кафедри географії ВДПУ імені Михайла Коцюбинського Руслани Дідури на тему: «Дорожні ландшафтно-технічні системи».

Виступ магістрантки Ольги Гуцол на тему: «Особливості структури долинно-річкових ландшафтно-технічних систем Правобережної України».

Також були розглянуті такі питання: «Ідентифікація стадій розвитку ландшафтно-технічних систем» (І. Кравцова); «Методологічні засади дослідження ландшафтно-технічних систем» (І. Козинська); «Освоєння ландшафтів долин планети та розвиток долинно-річкових ландшафтно-технічних систем» (Л. Безлатня); «Формування долинно-річкових ландшафтно-технічних систем Правобережної України» (магістрант Н. Горецька); «Класифікація і типологія долинно-річкових ландшафтно-технічних систем» (магістрант О. Буханистий).

Підсумком семінару стало активне обговорюворення сучасних проблем, які характерні для долинно-річкових ландшафтів Правобережної України.

В рамка підписаної угоди про допомогу і співпрацю між Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини і КНП Уманська дитяча лікарня для студентів І курсу природничо-географічного факультету була проведена екскурсія-тренінг до «Клініки, дружньої до молоді». На базі КНП Уманська дитяча лікарня з 2007 року функціонує «Клініка, дружня до молоді». Основною метою роботи клініки є профілактика захворювань ВІЛ/СНІДу та формування у молоді іміджу здорової людини.

Даний захід був проведений за ініціативи заступника декана факультету з організаційно-виховної роботи Андрія Максютова та за підтримки директора КНП Уманська дитяча лікарня Олександра Максютова.

Керівник клініки Наталія Круглій, практичний психолог Анна Проценко та Тетяна Шевченко прочитали студентам цікаву лекцію з метою формування здорового способу життя та профілактики ВІЛ/СНІДу, студентська молодь активно долучилася до обговорення актуальних питань та проблем.

Медичні працівники «Клініки дружньої до молоді» поінформували студентську молодь про можливість отримання конфіденціальної, безкоштовної медичної, психологічної та соціальної допомоги.

23 березня 1950 р. набула чинність Конвенція Всесвітньої метеорологічної організації, яка започаткувала створення ВМО. З метою підвищення обізнаності широкої громадськості у всіх країнах про роботу Національних гідрометеорологічних служб, а також поглиблення розуміння значущості такої роботи, у 1960 р. 23 березня  було визначено як день Всесвітньої метеорологічної організації.

Необхідність міжнародної співпраці в галузі метеорології стала очевидною для вчених ще в середині ХІХ ст., коли була складена перша карта погоди. Атмосферні процеси над поверхнею Землі розвиваються без будь-якого зв’язку з державними кордонами. Тому за своєю суттю служба погоди може функціонувати й бути ефективною лише як міжнародна установа, організована у масштабах земної кулі.

 Штаб-квартира ВМО у Женеві, Швейцарія

Не дивно, що тісна міжнародна співпраця між ученими-метеорологами зародилася й була організаційно оформлена раніше, ніж між науковцями інших спеціальностей.

На початку 70-х рр. ХІХ сторіччя (1872–1873 рр.) заснована Міжнародна метеорологічна організація (ММО). Після другої світової війни, вона була реорганізована й стала одним із спеціалізованих агентств Організації Об’єднаних Націй, одержала нове найменування – Всесвітня метеорологічна організація (ВМО).

Основне призначення ВМО – сприяти міжнародній співпраці у розвитку мережі метеорологічних і гідрологічних станцій, проведенню метеорологічних спостережень, здійсненню швидкого обміну метеорологічною інформацією, стандартизації метеорологічних приладів, методів обробки й аналізу результатів спостережень, форм метеорологічного забезпечення всіх галузей національних господарств, а також заохоченню наукових досліджень і освіти в галузі метеорології.

 Будівля метеорологічної станції Умань. Меморіальна дошка, встановлена на честь В.О. Погенполя, засновника станції і організатора метеорологічних та фенологічних спостережень

При всьому різноманітті державного ладу, структури адміністративного апарату й системи підпорядкування національних метеорологічних служб у різних країнах світу, метеорологи на всій нашій планеті працюють, керуючись єдиними рекомендаціями, або так званими технічними регламентами ВМО, і в професійному відношенні їхня праця на метеорологічних станціях, скажімо, Вогняної Землі ідентична праці на острові Пасхи або на станціях в Арктиці.

Всесвітня метеорологічна організація є міжурядовою міжнародною організацією, членами якої є понад 180 держав й 5 територій, тобто, у ВМО, таким чином, офіційних Членів більше, ніж в ООН.

Метеорологічні служби різних країн світу, залишаючись національними за структурою, організацією, завданнями, що розв’язуються у межах своєї країни, разом з тим функціонують за міжнародними стандартами й відповідно до рекомендацій ВМО, беруть участь у реалізації окремих міжнародних програм, спільно розроблених всіма країнами. Система спостережень за станом погоди складається більш ніж з 10 000 наземних метеорологічних станцій і 800 аерологічних пунктів радіозондування атмосфери. Результати їхніх спостережень використовуються для обміну метеорологічною інформацією в масштабах земної кулі. Крім цієї міжнародної мережі станцій, у систему спостережень входять кораблі погоди, а також торгівельні судна, на борту яких ведуться метеоспостереження, і літаки цивільної авіації, що повідомляють інформацію під час виконання рейсів. В океанах південної півкулі між 20° і 65° широти регулярно повідомляють погоду близько 300 буйкових станцій, крім того, близько 50 буїв функціонує в тропічних водах і в Північній Атлантиці. Не менше 3 полярно орбітальних штучних супутників Землі й 5 супутників на геостаціонарних орбітах здійснюють постійні спостереження за станом погоди, результати яких включаються в систему міжнародного обміну метеоінформацією.

 Вивчення будови, призначення і наповненості психрометричної будки

Обробки даних здійснюється у трьох діючих Світових метеорологічних центрах, що перебувають у Москві (Обнінськ), Вашингтоні й Мельбурні, 31 Регіональному метеорологічному центрі і більш як у 140 Національних приземних метеорологічних центрах. Вся система обробки метеорологічної інформації розрахована на доступність всім її споживачам.

Однією із найстаріших метеорологічних станцій на території України є метеорологічна станція Умань (1885 р.), що була заснована як лабораторія Уманського середнього училища землеробства і садівництва, де студенти під керівництвом В.О. Поггенполя набували навичок спостереження за станом погоди. Згодом вона стала однією із мережевих метеостанцій і зараз займає чільне місце як реперна станція в системі гідрометеорологічної служби України.

 Раритетна дерев’яна лавка, яка збереглась від часу заснування метеорологічної станції

Упродовж 15 років метеорологічна станція м. Умань надає можливість проводити практичні заняття з метеорології для студентів природничо-географічного факультету. Під час заняття студенти знайомляться з історією заснування станції, методикою виконання метеорологічних та агрометеорологічних спостережень, будовою та принципами роботи приладів.

Професорсько-викладацький склад кафедри географії та методики її навчання УДПУ імені Павла Тичини висловлює щиру вдячність колективу метеорологічної станції Умань за допомогу в організації тематичних навчальних екскурсій для студентів природничо-географічного факультету, що сприяє розширенню їх світогляду і набуття професійних знань та навичок.

Загрузка...