Викладачі кафедри географії, геодезії та землеустрою успішно пройшли сертифікацію електронних навчальних курсів для здобувачів вищої освіти освітнього ступеня «Бакалавр»: «Картографія з основами топографії» галузі знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) (доц. Володимир Кирилюк, викладач Томас Рожі) та галузі знань 19 Архітектура та будівництво спеціальності 193 Геодезія та землеустрій: Топографія (доц. Володимир Кирилюк, викладач Томас Рожі), Електронні геодезичні прилади (викладач Томас Рожі) та Картографія (доц. Володимир Кирилюк, викладач Томас Рожі).

Електронні навчальні курси розроблені відповідно вимог до дистанційних курсів в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини та рекомендовані Вченою радою університету для використання в освітньому процесі на період до 01.11.2027 року.

3 грудня 2024 року на метеорологічній станції Умань кандидатом географічних наук, доцентом кафедри географії, геодезії та землеустрою Олексієм Ситником для здобувачів вищої освіти ОС «Бакалавр» ОПП Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) та ОПП Середня освіта (Історія. Географія) була проведена лекція-екскурсія на тему: «Погода та її характеристики. Спостереження за погодою та прогноз погоди. Служба погоди. Методи аналізу і прогнозу погоди».

 Сучасні здобувачі освіти потребують сучасних підходів і методів навчання.  Лекція-екскурсія досить нетрадиційний вид лекції, оскільки проводиться не у звичній для всіх аудиторії, а з метою створення обстановки наочності, яку неможливо відтворити у стінах аудиторії закладу освіти, передбачає виїзд безпосередньо до практичних підрозділів підприємств, музеїв, полігонів тощо. Сама обстановка стає своєрідною наочністю, яку неможливо відтворити в умовах навчального закладу. Упродовж 20 років метеорологічна станція Умань слугує для здобувачів вищої освіти факультету природничої освіти та природокористування, історичного факультету УДПУ імені Павла Тичини навчальним майданчиком, де проводяться окремі заняття та навчальна практика.

Відповідно теми, були визначені мета і завдання лекції:

1. розкрити сутність понять «погода», «клімат»;
2. ознайомитись із історією заснування та функціонування метеорологічної станції Умань;
3. вивчити будову і принцип роботи метеорологічних приладів;
4. визначити роль метеорологічних станцій для складання прогнозів погоди;
5. ознайомитись з роботою техніка-метеоролога та техніка-агрометеоролога.

Під час лекції здобувачі освіти, майбутні учителі географії, удосконалили предметно-методичні компетентності: здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти; формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності й наскрізні вміння визначені державними стандартами; здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання; виховання й розвитку здобувачів освіти.

Олексій Ситник у систематизованій, доказовій і аргументованій формі словесно подав та пояснив навчальну інформацію щодо погоди і клімату та спостереженням за їх станом, демонструючи при цьому відповідні наочні матеріали і прилади, які використовуються на метеорологічній станції Умань.

За формою організації навчання лекція «Погода та її характеристики. Спостереження за погодою та прогноз погоди. Служба погоди. Методи аналізу і прогнозу погоди» – це лекція інтеграції, під час якої спостерігався подальший розвиток перетворення одержаних знань здобувачами освіти під час вивчення дисциплін «Загальне землезнавство», «Фізична географія України», «Фізика», «Математика», встановлення міжпредметних зв’язків і відношень між їх елементами. Лекція сприяла із великої кількості одержаних знань виділяти ті, на які падає основне змістовне і логічне навантаження та які є безпосередньою опорою для інтеграції між основними поняттями теми «Великомасштабні зміни клімату. Антропогенні зміни клімату», «Клімат України» курсів дисциплін «Загальне землезнавство», «Фізична географія України» відповідно.

До проведення заняття залучались працівники метеорологічної станції Умань.

Однією із складових проведеної лекції безумовно є профорієнтаційна, яка стимулює пошук молодою людиною майбутньої професії і сприяє найефективнішим засобом розвитку рівня людини, як фахівця, людини, що проявляє соціально-економічну ініціативу, вчиться отримувати інтелектуальну та трудову незалежність.

Після проведеного заняття – традиційне фото на дерев’яному дивані В.О. Поггенполя, засновника метеорологічної станції.

29 листопада 2024 року на базі кафедри хімії та екології й кафедри географії, геодезії та землеустрою проведено Х Всеукраїнську науково-практичну Інтернет-конференцію «Інтеграція фундаментальних та прикладних досліджень у географічній, екологічній та хімічній освіті».

Серед співорганізаторів наукового заходу були Інститут педагогіки НАПН України, Інститут агроекології та природокористування НААНУ, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка.

Основними тематичними напрямами виокремлено наступні:

наукові засади географічної, екологічної та хімічної освіти у ЗВО;

досвід практичної екологічної, краєзнавчої діяльності та дослідної роботи з географії, хімії, біології у ЗЗСО;

інноваційні технології в географічній, хімічній, біологічній освіті та екологічній діяльності.

Захід об’єднав науковців, викладачів, методистів, здобувачів вищої освіти з різних університетів України. Учасники мали змогу представити результати своїх досліджень, обмінятися досвідом та обговорити актуальні питання розвитку науки й освіти у сферах географії, екології, біології та хімії.

Під час виступів й дискусій учасники конференції висвітлювали глобальні проблеми географічної, екологічної, хімічної освіти й науки; використання інноваційних технологій у географічній, хімічній освіті та екологічній діяльності; розкривали досвід практичної екологічної і краєзнавчої діяльності та дослідної роботи з географії, хімії, екології, біології.

За результатами роботи підготовлено збірник матеріалів конференції та відзначено високий науковий рівень доповідей і повідомлень науковців, учителів, педагогів вищої школи й здобувачів вищої освіти з різних аспектів досліджуваних проблем.

Захід став великим кроком у зміцненні зв’язків між фундаментальними дослідженнями та їх прикладним застосуванням, а також сприяв популяризації науки серед молоді.

27 листопада 2024 року о 8⁰⁰ у змішаній формі (аудиторія 310 та за посиланням) для здобувачів вищої освіти ОС «Бакалавр» ОПП Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) та ОПП Середня освіта (Історія. Географія) відбулась відкрита лекція та тему: «Глобальні зміни клімату: український вимір». Лектор – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії, геодезії та землеустрою Олексій Ситник.

Питання раціонального природокористування є нагальною проблемою розвитку громад та регіонів на території України. В сучасних умовах актуалізується питання розробки та впровадження в життя чітких орієнтирів коротко-, середньо- та довгострокового розвитку. Вони мають в першу чергу орієнтуватися на інтереси громади. Мінімізація негативних впливів на середовище життєдіяльності населення повинно мати ключове значення під час впровадження рішень з питань перспективного соціально-економічного розвитку територіальних громад.

Була визначена мета заняття: розкрити сутність глобальних змін клімату та викликів для України, пошуки шляхів виходу із кліматичної кризи. Також, відповідно до мети пропонувались до розгляду питання:

• глобалізація та зміна клімату;
• пандемія уповільнила економіку, але не зупинила глобальне потепління;
• кліматичні зміни в Україні: перспективи «аграрної наддержави»  відкладаються;
• що робити далі?;
• активний вплив на гідрометеорологічні процеси, як шлях виходу з кліматичної кризи.

Під час лекції здобувачі освіти, майбутні учителі географії, удосконалили предметно-методичні компетентності: здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти; формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності й наскрізні вміння визначені державними стандартами; здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання; виховання й розвитку здобувачів освіти.

Олексій Ситник у систематизованій, доказовій і аргументованій формі словесно подав та пояснив навчальну інформацію, використовуючи при цьому відповідні наочні посібники, демонстраційний супровід та інші засоби навчання.

За формою організації навчання лекція «Глобальні зміни клімату: український вимір» – це лекція інтеграції, під час якої спостерігався подальший розвиток перетворення одержаних знань здобувачами освіти під час вивчення дисциплін «Загальне землезнавство», «Фізична географія України», «Геологія з основами геоморфології»,«Фізика», встановлення міжпредметних зв’язків і відношень між їх елементами. Лекція сприяла із великої кількості одержаних знань виділяти ті, на які падає основне змістовне і логічне навантаження та які є безпосередньою опорою для інтеграції між основними поняттями теми «Великомасштабні зміни клімату. Антропогенні зміни клімату», «Клімат України» курсів дисциплін «Загальне землезнавство», «Фізична географія України» відповідно.

14 листопада відбулась гостьова лекція для здобувачів освіти ОПП Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) на тему: «Живописна географія світу. Методика застосування творів живопису в шкільному курсі «Географія. Материки та океани».

Лектор: Олег Байтеряков, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та туризму Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Організатор: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри географії, геодезії та землеустрою Оксана Герасименко

Під час лекції здобувачі освіти, майбутні вчителі географії, удосконалили предметно-методичні компетентності: здатність здійснювати інтегроване навчання здобувачів освіти, формувати і розвивати в здобувачів освіти ключові компетентності й наскрізні вміння визначені державними стандартами, здатність добирати і використовувати сучасні й ефективні методики і технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти.

Олег Зуфарович ознайомив студентів з методичними аспектами формування культурологічної компетентності учнів у шкільному курсі географії.

Відкрите конкурсне заняття у формі бінарної лекції з краєзнавства і туризму та економічної і соціальної географії України з елементами гостьової лекції для студентів ОП Середня освіта (Географія. Біологія та здоров҆я людини) 42 групи на тему: «Різноманітність класифікацій видів туризму. Туристичні ресурси України» проведене професором Оксаною Браславською й доцентом Інною Рожі відповідає робочим програмам ОК підготовки здобувачів вищої освіти за ОС «бакалавр» зі спеціальності 014.07. Середня освіта. (Географія. Біологія та здоров’я людини).

Під час лекції було розглянуто такі питання:

1. Класифікації видів туризму.

2. Соціально-економічний аспект розвитку туризму в Україні.

3. Практика вивчення туризму в Україні на уроках географії та в позкласній роботі (розкриття цього питання здійснила вчитель географії Уманського ліцею № 1 Уманської міської ради Янчук Вікторія Юріївна).

Проблемне питання лекції: які є можливості функціонування різних видів туризму в умовах війни в Україні.

На початку заняття лекторами була оголошена тема і мета заняття, студенти записали в конспекти план роботи. Лекторами підготовлено конспект лекції, відеосупровід. Мова лекторів державна, чітка і зрозуміла студентам. Завдяки зміні інтонації, лектори володіють аудиторією, постійно ставлячи питання, що стосуються нової інформації.

Оксаною Браславською акцентувалася увага на класифікаціях видів туризму. Питання, що розглядалися, підтверджувалися цитатами з праць видатних педагогів і філософів.

Позитивним вважаємо виконання студентами випереджальних завдань, що дозволило задіювати їх у розкритті теми.

Лекторами глибоко проаналізовано сучасні можливості розвитку туризму в Україні. Одним із видів лекційної презентації навчального матеріалу стала бінарна лекція. Вона полягала в діалозі двох викладачів, які читають лекцію за однією і тією ж темою. Така лекція була доцільна, так як є різні підходи до розв’язання проблемних питань і кожний із викладачів відстоював власні позиції. Вона доцільна і для здійснення міжпредметних зв’язків, адже одна проблема стала інтегральною для двох лекторів. Проблематизація лекції відбувалася за рахунок і форми, і змісту. Наявність двох джерел інформації, двох точок зору на одну наукову проблему вчить студентів порівнювати, висловлювати критичні зауваження, толерантно сприймати різні наукові концепції, формує в них культуру дискусії.

Значимим у проведенні лекції було повідомлення щодо практики вивчення туризму в Україні на уроках географії та в позкласній роботі вчителем географії Уманського ліцею № 1 Уманської міської ради Янчук Вікторією Юріївною. У доповіді зі слайдовим супроводом Вікторія Юріївна досить глибоко охарактеризувала роботу вчителів щодо вивчення учнями означеного питання.

Під час лекції лектори використовували індуктивний метод, що дозволив розглянути конкретну ситуацію за темою: потреба розвитку туризму в державі, особливо у воєнний період. Змістовним було поєднання лекторами декількох методів роботи: метод проектування ентузіазму, що веде до підвищеної уважності студентів, їх суб’єкт-суб’єктної взаємодії при обговоренні поставлених завдань.

Елементом формування здоровʼязберігаючої компетентності майбутнього вчителя географії є проведення руханки.

Під час лекції викладачі вдало поєднали розгляд одного з питань плану з психологічним підґрунтям мотивації навчальної діяльності здобувачів і зокрема, щодо поглибленого вивчення ними краєзнавства, туризму, економічної і соціальної географії України як профільних ОК. Цікавими були повідомлення студентів, які працювали над випереджальними завданнями.

Варто звернути увагу на використання лекторами методу імітаційного моделювання: професійної ситуації у практичній діяльності, що потребує розширення досвіду професійної культури, компетентності; методів: розповідь, бесіда, навчальна дискусія (ґрунтується на обміні студентами поглядами з певної проблеми), наочні методи навчання (умовно розділені на дві групи: метод ілюстрацій і метод демонстрацій); творчі методи, партнерська технологія (технологія співпраці): викладач-студент, студент-студент.

Між усіма питаннями лекції є тісний зв’язок й плавні переходи, матеріал систематизований й доступний. Застосовувалися ІК технології. У кінці лекції використано метод узагальнюючих висновків (дерево знань).

Мета лекції досягнута, всі питання висвітлені. В цілому лекція пройшла на високому науковому й методичному рівні.

11 листопада 2024 року в дистанційному режимі відбувся попередній захист випускних кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти ОП Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) ОС «Магістр».

Попередній захист кваліфікаційних робіт супроводжувався використанням сучасних інформаційних технологій (презентаційних програм). Для успішного захисту проводилися дистанційні консультації на платформі Google Meet. Не дивлячись на те, що захист відбувся в онлайн режимі, студенти вчасно виконали всі вимоги до підготовки та написання робіт. Тематика наукових робіт є актуальною і вирізняється науковою новизною, різноманітністю і цікавістю у теоретичному й практичному значенні. Роботу студентів оцінювали провідні науковці кафедри географії, геодезії та землеустрою: проф. Оксана Браславська, доц. Інна Рожі, доц. Олексій Ситник; доц. Андрій Максютов. Студенти представили доповіді, у яких висвітлювали актуальність теми випускної кваліфікаційної роботи, обґрунтовували її вибір, ознайомлювали присутніх з метою та завданнями дослідження, а також презентували основні результати наукової роботи. У процесі захисту наукової роботи студенти продемонстрували вільне володіння матеріалом, вміло добирали аргументи під час відповідей на запитання присутніх, виявляли щиру зацікавленість проблемою дослідження. Присутні відзначили готовність робіт та належний рівень їх відповідності встановленим вимогам, надали здобувачам рекомендації щодо доопрацювання окремих розділів для підготовки їх до захисту. Всі роботи були допущені до захисту перед екзаменаційною комісією.

21 лютого 2024 року Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» та Міністерство освіти і науки підписали Меморандум про співпрацю. Його мета – сприяти трансформаціям у сферах освіти й науки на рівні територіальних громад.

Упродовж тривалого часу кафедра географії, геодезії та землеустрою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, згідно укладеної угоди, тісно співпрацює з Гайворонською міською територіальною громадою Голованівського району Кіровоградської області.

Одним із завдань співпраці – є реалізація потенціалу університету та кафедри щодо взаємодії з територіальними громадами, враховуючи виклики сьогодення. Глобалізаційні процеси, пов’язані з оновленням соціальної, культурної, духовної, інформаційної та технічної сфер життєдіяльності людини, зумовлюють формування потенціалу університету та кафедри з урахуванням світових освітніх трендів, потреб мешканців територіальних громад, позиції на ринку освітніх послуг.

Безпосередньо співпраця кафедри географії, геодезії та землеустрою та Гайворонської міської територіальної громади реалізується: в організації та проведенні на місцевих підприємствах згідно програми навчальної географічної практики окремих занять із здобувачами вищої освіти спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) ОПП Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини); в організації та проведенні науково-практичних конференцій, семінарів, гостьових лекцій, наукових екскурсій; у створенні історико-краєзнавчого збірника «Гайворонське Надбужжя»  тощо.

08.11.2024 в переддень Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва керівництво Гайворонської міської територіальної громади привітало учасників урочистого зібрання, які присвятили своє життя розвитку культурної спадщини, популяризації національних традицій і підтримці морального духу нації.  

За вагомий особистий внесок у розвиток, відродження та збереження культури та з нагоди Всеукраїнського Дня працівників культури та майстрів народного мистецтва Олексій Ситник, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії, геодезії та землеустрою, отримав подяку відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради.

У рамках багаторічної співпраці кафедри географії, геодезії та землеустрою факультету природничої освіти та природокористування із кафедрою географії природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського 7 листопада 2024 року відбулася чергова зустріч із колегою, наставником, другом – доктором географічних наук, професором Григорієм Денисиком.

За доброю традицією Григорій Іванович провів лекційне заняття для здобувачів вищої освіти, що навчаються за всіма освітніми програмами факультету. Була піднята важлива тема: ««Золота середина у системі «Природа – суспільство»». Лектор розповів цікаві факти природничої географії, ландшафтознавства, взаємодії людини і природи, ознайомив присутніх із правилом «золотої середини» та способами його використання у науці, продемонстрував власне бачення розвитку довкілля за різних типів природокористування та антропогенного навантаження.

Формат гостьових лекцій активно підтримується на факультеті природничої освіти та природокористування, адже вони сприяють всебічному розвитку здобувачів вищої освіти, поглиблюють їхні знання. Тож, запропонована для розгляду тема лекції об’єднала географів, біологів, хіміків, екологів, геодезистів навколо важливої проблеми збереження природних ресурсів та оптимізації стану довкілля. І кожен із присутніх задумався як знайти золоту середину і баланс у взаємодії людини та природи.