З 27 січня по 1 лютого 2020 року в м. Луцьк проходила ІІІ Зимова школа Української асоціації дослідників освіти (УАДО) «Європейські індикатори якості освітніх досліджень». Захід відбувся в рамках реалізації проекту Європейського Союзу Еразмус+ напряму Жан Моне «Європейські індикатори якості освітніх досліджень для розширення можливостей освітян в Україні».

Урочисте відкриття відбулося в приміщенні бібліотеки Луцького національного технічного університету. Учасників гостинно привітав господар, ректор Луцького НТУ, доктор технічних наук, професор Петро Савчук. Зі словами привітання до учасників звернулась президент УАДО професор Світлана Щудло, а віце-президент УАДО професор Оксана Заболотна розповіла про історію та місію організації. За допомогою скайп-зв’язку побажав плідної роботи учасникам Зимової школи менеджер проектів Національного Еразмус+ офісу в Україні Петро Крайнік.

Учасниками школи стали 25 науковців, які пройшли конкурсний відбір. Вони представляли заклади вищої освіти усіх областей України.
Робота школи проходила в атмосфері тісної співпраці всіх її учасників. Тренери ділилися цікавим досвідом, знайомили з інноваціями в сфері освітніх досліджень. Зокрема, загальний огляд Європейських індикаторів якості освітніх досліджень зробила професор Оксана Заболотна (Умань). Професор Сергій Курбатов (Київ) познайомив з найбільш авторитетними системами міжнародних університетських рейтингів (ARWU, QS, THE World University Rankings), а на практичному занятті учасники зробили SWOT-аналіз цих систем. Професор Олена Ковальчук (Луцьк) ознайомила з найважливішими передумовами написання успішних грантових пропозицій, а в останній день школи її учасники представили власні проекти, які стали результатом їх спільної роботи в групах. Доцент Володимир Сацик (Київ) охарактеризував сучасні стандарти академічного письма для молодих дослідників. Доцент Наталя Горук (Львів) розкрила особливості використання наративного підходу в якісних педагогічних дослідженнях. Доцент Тетяна Лісова (Ніжин) познайомила з теоретичними підходами та методами оцінювання в міжнародних порівняльних дослідженнях (TIMSS, PIRLS, ICCS, TEDS-M, ICILS, SITES, PISA, TALIS, PIAAC). Професор Світлана Щудло (Дрогобич) та доцент Тетяна Медіна (Чернівці) познайомили з емпіричними методами в освітніх дослідженнях (на прикладі наукових досліджень, використаних в проектах УАДО і проведених серед представників румунської та угорської національної меншин). Професор Олександр Длугопольський (Тернопіль) окреслив європейські стандарти акредитації освітніх програм. Доцент Людмила Загоруйко (Умань) познайомила з міжнародними наукометричними базами даних як платформами для представлення наукових здобутків. Доцент Юрій Ковальчук (Київ) охарактеризував програму Mendeley, яка є складовою міжнародної мережі науковців, і на прикладах показав, яким чином можна керувати бібліографічною інформацією дослідника.

До участі у Школі була запрошена національний експерт проекту PISA, методист Українського центру оцінювання якості освіти доцент Марія Мазорчук, яка розкрила особливості аналізу та інтерпретації даних міжнародних досліджень (на прикладі PISA).
Насиченою і змістовною була культурна програма, організована господарями заходу – Луцьким технічним університетом. Зокрема, учасники школи відвідали Замок Любарта та інші об’єкти архітектурної спадщини Луцька, музей сучасного українського мистецтва Корсаків, музей бджільництва, виставу Волинського музично-драматичного театру. Сподіваємось, що у всіх учасників школи залишились лише приємні спогади.

У січні, відповідно наукової теми «Ландшафти України та методичні аспекти їх вивчення студентською молоддю», викладачами кафедри географії та методики її навчання був проведений регіональний науково-практичний семінар «Культурні ландшафти Уманщини». До організації та проведення семінару долучилися Державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань» та Синицька сільська рада Христинівського району. Метою семінару було дослідження формування розвитку сучасного стану культурних ландшафтів Уманщини.
Під час семінару директор історико-архітектурного заповідника «Стара Умань» Давидюк В. М. провів захопливу екскурсію центральною частиною міста Умань.

Учасники семінару відвідали парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Синицький парк» (с. Синиця Христинівського району).

У грудні 2019 року на базі Уманського навчально-виховного комплексу № 17 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Уманської міської ради Черкаської області відбувся семінар-практикум вчителів географії закладів загальної середньої освіти міста Умані.
Тема семінару: «Організація диференційованої самостійної навчальної діяльності учнів засобами проектної технології». Мета проведення: удосконалити методику впровадження проектної діяльності при викладанні географії.
З вітальним словом виступила Тетяна Плющ, методист з навчально-виховної роботи методичного кабінету

Відкритий урок з географії в 11 класі на тему «Ресурсний потенціал атмосфери» проводила Ірина Аргат, вчитель географії НВК № 17.

Презентацію проекту «Компетентнісний підхід у географічній освіті» було здійснено доктором педагогічних наук, професором Оксаною Браславською, завідувачем кафедри географії та методики її навчання УДПУ імені Павла Тичини.

На завершення семінару-тренінгу відбувся методичний діалог між учителями географії міста, підведення підсумків та вироблення рекомендацій

Всі ми з нетерпінням очікуємо улюблені зимові свята – Новий рік та Різдво Христове. Останнім часом набирають популярності та дуже цінуються вироби, зроблені своїми руками.

Викладачі та співробітники кафедри географії та методики її навчання створили дивовижні новорічні прикраси для оздоблення навчальних приміщень природничо-географічного факультету.

Новорічні іграшки та прикраси своїми руками не тільки модно, креативно та душевно, а ще й вони несуть в собі багато позитивних емоцій, адже кожна з них пам’ятає дотик рук та енергетику майстра.

Ми бажаємо Вам ніколи не забувати яскраві емоції, почуття радості та позитиву від зимових свят!

Вже стало гарною традицією на природничо-географічному факультеті проведення наукових заходів. Тому 21 листопада 2019 року на базі кафедри географії та методики її навчання і кафедри хімії, екології та методики їх навчання відбулася V Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція: «Інтеграція фундаментальних та прикладних досліджень в географічній, екологічній та хімічній освіті. Ініціаторами конференції стали науковці факультету.

Серед співорганізаторів наукового заходу були Інститут педагогіки НАПН України, Інститут агроекології та природокористування НААН, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського та Міжнародна асоціація екологів університетів.

У ході конференції були обговоренні такі питання:

1. Наукові засади географічної, екологічної та хімічної освіти у ЗВО.
2. Досвід практичної екологічної, краєзнавчої діяльності та дослідної роботи з географії, хімії, біології у ЗОШ.
3. Інноваційні технології в географічній, хімічній освіті та екологічній діяльності.

Вступне слово до учасників конференції звернулася завідувач кафедри хімії, екології та методики їх навчання, д. п. н., проф. Світлана Совгіра, До виступу був запрошений декан природничо-географічного факультету, д. с.-г. н., проф. Валерій Миколайко, який зазначив, що в своїх здобутках наука завжди базувалася на наполегливій та кропіткій праці вчених, а у досягненнях завжди покладалися на активність дослідників.

Доцент кафедри географії та методики її навчання Олексій Ситник проаналізував тенденцію розвитку сучасної природничої науки на факультеті. На завершення всі учасники отримали збірники, сертифікати та багатий науковий досвід.

8.11.2019 року, в межах ознайомчої екскурсії природничо-географічним факультетом, заступники директорів та вчителі шкіл Новоукраїнського району, Кіровоградської області відвідали «Геолого-географічний музей Євразії» на базі кафедри географії та методики її навчання. Кандидат педагогічних наук, доцент Оксана Герасименко ознайомила освітян з експозицією музею, яка містить близько 400 зразків мінералів та гірських порід із різних частин Євразії.

Крім цього, музей нараховує близько 600 екземплярів різних мінералів та гірських порід світу. Також вчителям було продемонстровано практичну роботу студентів щодо використання колекції мінералів та гірських порід під час аудиторних та позааудиторних занять.

Вітаємо Лаврика Олександра Дмитровича, доцента кафедри географії та методики її навчання із успішним захистом дисертації «Долинно-річкові ландшафтно-технічні системи Правобережної України» на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук зі спеціальності 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів.
Вітаємо наукового консультанта, доктора географічних наук, профессора, Заслуженого діяча науки і техніки України, почесного професора Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Денисика Григорія Івановича!

Бажаємо ніколи не зупинятися на досягнутих успіхах, неймовірних сил, світлого розуму та блискучих ідей. Подальшого саморозвитку та самореалізації, гарного настрою, яскравих моментів у житті, міцного здоров`я, підтримки родини та колег, оптимізму та благополуччя!

Упродовж тривалого часу викладачі кафедри географії та методики її навчання підтримують тісні зв’язки із закладами середньої освіти. Під час осінніх канікул для учнів Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 імені О. С. Пушкіна Уманської міської ради Черкаської області доцентом Ситником О.І. була організована і проведена екскурсія метеорологічною станцією Умань.

Учні ознайомились із історією метеорологічної станції, з життєвим шляхом її засновника – Погенполя В.О.

Особливу зацікавленість в учнів викликали метеорологічні прилади, робота техніка-метеоролога, складання прогнозу погоди тощо.

Постійне удосконалення у методиці викладання дисциплін, повинно супроводжуватися педагогічним контролем і, насамперед, проведенням відкритих занять.

Вони є невід’ємним елементом методичної діяльності викладача, а також компонентом атестації науково-педагогічних працівників, що проводиться з метою активізації їх творчої професійної діяльності, стимулювання безперервної фахової та загальної освіти, якісної роботи, підвищення відповідальності за результати навчання і виховання, забезпечення соціального захисту компетентної педагогічної праці.

Відкрите лекційне заняття з навчальної дисципліни «Методика навчання географії в профільній школі» на тему: «Зміст і структура географічної освіти в профільній школі» проведене д.п.н., проф. Оксаною Браславською відповідає робочій програмі підготовки здобувачів вищої освіти за ОС «магістр» зі спеціальності 014.07. Середня освіта. Географія, спеціалізація: Біологія та здоров’я людини.

На початку заняття лектором була оголошена тема і мета заняття, студенти записали в конспекти план заняття. Лектором підготовлено конспект лекції, відеосупровід, перелік джерел з необхідною інформацією (література, відеосайти, посилання). Мова лектора державна, чітка і зрозуміла студентам. Завдяки зміні інтонації, лектор володіє аудиторією, постійно ставлячи питання, що стосуються нової інформації.

Під час лекції було розглянуто такі питання:

1. Організація профільного навчання з географії.
2. Структура та напрями профілізації географічної освіти.

Проблемне питання лекції: «Передумови вибору географії профільним загальноосвітнім предметом».

Оксаною Браславською акцентувалася увага на загальнодидактичній закономірності наступності у навчанні. Всі питання, що розглядалися, підтверджувалися цитатами з праць видатних педагогів і психологів.

Цікавими формами висвітлення нового матеріалу були представлена працівниками бібліотеки УДПУ імені Павла Тичини виставка літератури за тематикою профілізації сучасної освіти та поданий у паперовому вигляді бібліографічний покажчик електронних видань з електронними адресами.

Позитивним вважаємо виконання студентами випереджальних завдань, що дозволило задіювати їх у розкритті теми.

Лектором глибоко проаналізовано сучасні державні циркуляри ще з 2004 р. видання, що підтверджують рівень профілізації старшої школи в Україні.

Значимим у проведенні лекції вважаємо повідомлення щодо сучасного стану профілізації (географічний напрям) освіти в місті Умані вчителем географії Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 9 Уманської міської ради Черкаської області, керівником методичного обʼєднання вчителів географії міста Умані, членом обласної творчої групи вчителів географії Латуринською Наталією Йосипівною. У доповіді зі слайдовим супроводом Наталія Йосипівна досить глибоко охарактеризувала роботу вчителів щодо профілізації освіти у місті.

Під час лекції лектор використала індуктивний метод, що дозволив розглянути конкретну ситуацію за темою: потреба профілізації освіти в державі, що підтверджується державними документами. Змістовним було поєднання лектором профілізації освіти з основними положеннями Нової української школи. Особливим у використанні Оксаною Володимирівною, вважаємо метод проектування ентузіазму, що веде до підвищеної уважності студентів: їх суб’єкт-суб’єктної взаємодії при обговоренні поставлених завдань.

Елементом формування здоровʼязберігаючої компетентності майбутнього вчителя географії є проведення фізкультхвилинки.

Під час лекції з методики навчання географії у профільній школі Оксана Браславська вдало поєднала розгляд одного з питань плану з психологічним підґрунтям мотивації навчальної діяльності учнів і зокрема, щодо поглибленого вивчення ними географії як профільного предмету. Цікавими були повідомлення студентів, які працювали над випереджальними завданнями. Так, магістрантка Якимова Таня у своєму виступі серед найвагоміших мотивів вибору профілю навчання визначила рекомендації вчителів, батьків і родичів та можливості, які відкриває професія в плані особистісної самореалізації.

Варто звернути увагу на використання лектором методу імітаційного моделювання: професійної ситуації у практичній діяльності, що потребує розширення досвіду професійної культури, компетентності. Для цього студенти виконували роль вчителів, які відстоюють думку про потребу вивчення того чи іншого навчального профілю природничо-математичного напряму. Була проведена сюжетно-рольова гра «Дієвий профіль», що дозволило лекторові (зав. метод. кабінетом) і студентам (у ролі вчителів географії різних шкіл) під час дискусії обрати найдієвіший профіль природничо-математичного напряму.

Між усіма питаннями лекції є тісний зв’язок й плавні переходи, матеріал систематизований й доступний. Застосовувалися ІК технології. В кінці лекції використано метод узагальнюючих висновків.

Мета лекції досягнута, всі питання висвітлені. В цілому лекція пройшла на високому науковому й методичному рівні.