«Новини кафедри»
Навчальна практика – один із основних компонентів освітнього процесу на факультеті природничої освіти та природокористування Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Вона має свої особливості, що визначають специфіку підходів до визначення її мети, змісту, форм, методів та засобів проведення. Під час практики здійснюється формування та закріплення професійних вмінь і навичок, які базуються на отриманих під час аудиторної роботи знаннях, що є пріоритетним у розвитку компетентності вчителя природничих дисциплін. Адже саме взаємозв’язок теорії і практики є основою у вивченні майбутніми вчителями географічних дисциплін, сприяє здійсненню міждисциплінарних зв’язків діяльності викладачів закладів вищої освіти. Завдяки навчальній практиці не лише здійснюється перевірка набутих фахових компетентностей здобувачів вищої освіти, а й створюються широкі можливості для формування дослідницької культури майбутніх фахівців у конкретній науковій галузі.
Програма навчальної практики передбачає формування у здобувачів вищої освіти певних навичок і умінь роботи з сучасними приладами для спостереження за погодою, проведення гідрометричних вимірів та спостережень, опису сучасних форм рельєфу, зміни клімату, оцінки стану популяцій, збору зразків, визначення видів і аналізу їхньої взаємодії в екосистемах тощо, що сприяє формуванню природничого світогляду та естетичного виховання студентів, дає наочне уявлення про природні явища та взаємозв’язки між ними, навчає реєструвати факти та аналізувати їх, узагальнювати побачене й робити висновки.
З метою вивчення геологічної будови території Центральної України, особливостей функціонування підприємств гірничодобувної промисловості, похідних антропогенних форм рельєфу, кліматичних умов, гідрологічних характеристик р. Південний Буг, відповідно програми навчальної географічної практики, упродовж 03.06. – 08.06. 2025 р. була організована виїзна комплексна навчальна екскурсія територією Уманського району Черкаської області та Голованівського району Кіровоградської області для здобувачів вищої освіти 1-2 курсу спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) (Освітня програма: Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини).
Маршрут екскурсії: м. Умань – селище Буки–селище Завалля – м. Гайворон –с. Ставки – м. Умань. До проведення окремих екскурсій запрошувались вчителі місцевих закладів загальної середньої освіти, працівники підприємств, з якими укладені угоди про співпрацю.
Зокрема, студенти відвідали Буцький каньйон, вивчили його геологічну будову, склад та умови залягання гірських порід, флювіальну морфоскульптуру, пов’язану з діяльністю р. Гірський Тікич.
Буцький каньйон, розташований на річці Гірський Тікич поблизу селища Буки Уманського району Черкаської області, є унікальним природним об’єктом, включеним до списку «Сім природних чудес України». Цей каньйон, утворений у гранітах Українського кристалічного щита віком близько 2 млрд р. тому, є одним із найстаріших геологічних утворень України. Мальовничі ландшафти, багате біорізноманіття та компактна територія (довжина близько 2,5 км, ширина до 80 м, висота скель 20–30 м) роблять його ідеальним для навчальної практики студентів.

Інформаційно-туристична карта селища Буки (фото Мельничук І.В.)

Екскурсію Буцьким каньйоном проводив Балагута Ф. М. вчитель географії та біології, вчитель вищої категорії Буцького ліцею Буцької селищної ради Черкаської області (фото Ситника О.І., Мельничук І.В.)

Буцька ГЕС (фото Мельничук І.В.)

Водоспад Вир (фото Мельничук І.В.)

Старий водяний млин (фото Ситника О.І., Мельничук І.В.)


Заваллівський графітовий кар’єр розташований поблизу селища Завалля в Кіровоградській області, є одним із найбільших родовищ графіту в Україні та Європі. Цей промисловий об’єкт, що функціонує з початку XX століття, слугує яскравим прикладом антропогенного ландшафту, створеного внаслідок відкритого видобутку корисних копалин. Під час навчальної географо-біологічної практики ми досліджували географічні та геологічні особливості кар’єру, його вплив на навколишнє середовище, а також антропогенні та натурально-антропогенні ландшафти околиць, аналізуючи їхні характеристики та екологічний стан.
Екскурсію Заваллівським графітовим кар’єром проводив Ярошенко М.С., гірничий майстер ПрАТ «Заваллівський графітовий комбінат», пояснивши умови залягання та добування графітової руди, формування об’єктів антропогенної мофоскульптури техногенного походження.

Огляд карти Заваллівського графітового родовища (фото Маліновської І.О.)


Антропогенні форми рельєфу: розкриті горизонти; такири, утворені на відпрацьованій ділянці кар’єру (фото Мельничук І.В.)

Невід’ємною складовою навчальної практики є вивчення будови та визначення морфометричних характеристик долини р. Південний Буг. Зокрема, студенти мали змогу визначити: якість води; елементи річкової долини; характер течії річки; провести вимірювання глибини і ширини течії, за проведеними вимірами обрахувати витрати води.


Екскурсію долиною річки Південний Буг проводив Курнос І.Т. вчитель біології, вчитель вищої категорії КЗ «Гайворонський ліцей № 2» Гайворонської міської ради Кіровоградської області (фото Ситника О.І.)

Меандрування Південного Бугу, вигляд із надзаплавної тераси
Поблизу с. Ставки Гайсинського району (фото Ситника О.І.)

Заростання річища Південного Бугу поблизу с. Ставки
(фото Маліновської І.О.)

Вивчення видового складу рослинності долини Південого Бугу під керівництвом викладача Волощука В. В.

Виконання промірних робіт течії Південного Бугу (фото Мельничук І.В.)



Місце впадання р. Дохна в Південний Буг поблизу с. Лугова.
Ставківський піщаний кар’єр, розташований поблизу с. Ставки Вінницької області в межах річкової долини Південного Бугу, є прикладом антропогенного ландшафту, який інтегрувався в природне середовище регіону. Цей кар’єр, створений для видобутку піску, відіграє важливу роль у формуванні місцевих ландшафтів і екосистем. Під час навчальної практики досліджувалась історія розвитку кар’єру, його особливості, а також біорізноманіття.

Екскурсію проводив Ситник О. І., доцент кафедри географії, геодезії та землеустрою УДПУ імені Павла Тичини (фото Мельничук І.В.)

Виробничі площі Ставківського піщаного кар’єру (фото Мельничук І.В.)

Заростання відпрацьованих ділянок кар’єру, т. зв. «саморекультивація»
(фото Мельничук І.В.)
Значна увага приділялась виховній роботі. Здобувачі вищої освіти ознайомились з експозицією Гайворонського краєзнавчого музею, поглибивши знання про культурно-історичну спадщину
.

Екскурсію Гайворонським районним краєзнавчим музеєм проводив Ситник О.І. (фото Маліновської І.О.)
Планом практики передбачалося відвідування промислових підприємств, зокрема здобувачі вищої освіти відвідали збагачувальну фабрику Заваллівської філії ТОВ «Заваллівський графіт»

Екскурсію збагачувальною фабрикою проводив Харьковець В.В., начальник збагачувальної фабрики Заваллівської філії ТОВ «Заваллівський графіт» (фото Маліновської І.О.)




Окремі елементи технологічного процесу отримання чистого графіту
(фото Маліновської І.О.)
Під час проходження практики здобувачі вищої освіти перебували в с. Ставки Гайсинського району Вінницької області на території відділення реабілітації, оздоровлення і відпочинку змішаного типу «Буг» Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, де після виконання завдань практики, студенти мали можливість відпочити і організувати своє дозвілля. Виховна робота була спрямована на формування екологічної культури, командного духу та відповідального ставлення до природи.
Для виконання дослідницьких завдань здобувачі були поділені на групи, кожна з яких відповідала за певний напрям, наприклад, вимірювання глибини річки, дослідження флори чи спостереження за фауною, що сприяло розвитку навичок співпраці, розподілу обов’язків і вирішення конфліктів.
Побут на базі відпочинку був адаптований до умов польової практики, що вимагало навичок самоорганізації та пристосування до спрощених умов проживання. Студенти розміщувалися в кімнатах зі скромними умовами: ліжка, холодильники, столи, шафи, що сприяло розвитку адаптивності та вміння працювати в команді.
Харчування організовувалося централізовано, всі брали участь у приготуванні їжі на вогнищі. Раціон складався з простих, але поживних страв, таких як каші, супи, смажена картопля та овочі.

Дозвілля було організовано таким чином, щоб поєднувати відпочинок, фізичну активність і поглиблення знань. Пішоходні екскурсії уздовж річкової долини Південного Бугу та відвідування прилеглих визначених об’єктів, таких як Ставківський піщаний кар’єр, дозволяли не лише поглибити розуміння місцевих ландшафтів, але й відпочивати.


Увечері всі збиралися біля вогнища, де співали пісні, ділилися враженнями від практики та проводили ігри, що сприяло неформальному спілкуванню та зміцненню дружніх зв’язків. У вільний час також купалися в р.Південний Буг у безпечних місцях із повільною течією, рибалили і влаштовували пікніки на березі, що дозволяло насолоджуватися природою.


Виховна робота, організація побуту та дозвілля на базі відпочинку сприяли формуванню навичок командної роботи та відповідальності за збереження довкілля, а також навчили адаптуватися до польових умов, розподіляти обов’язки та підтримувати належний порядок. Дозвілля, що включало екскурсії, спортивні заходи та творчі ініціативи, забезпечило баланс між навчанням і відпочинком, сприяючи зміцненню фізичного та емоційного стану.



Навчальні практики є невід’ємною частиною професійної підготовки майбутніх вчителів і спрямовані на закріплення теоретичних знань та удосконалення практичних навичок та формування компетентностей здобувачів вищої освіти. Факультет природничої освіти та природокористування активно підтримує ініціативу практичної підготовки студентів.
У період із 26 травня по 8 червня 2025 року здобувачі вищої освіти, що навчаються за освітньою програмою Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) проходили навчальну біогеографічну практику під керівництвом доцента кафедри географії, геодезії та землеустрою Андрія Максютова та викладача кафедри біології та здоров’я людини Вікторії Омельченко.
Серед ключових завдань, які ставилися перед студентами були:
- поглиблення знань з географічних та біологічних дисциплін, їх застосування у дослідницькій роботі.
- закріплення й поглиблення теоретичних знань із суспільно-географічних дисциплін;
- проведення економіко-географічних та суспільно-географічних досліджень території;
- здійснення аналізу соціально-економічного розвитку регіону та окремих підприємств;
- закріплення знань з фізіології рослин, ґрунтознавства та біотехнології, а також освоєння методів біологічних досліджень.
- набуття вмінь оцінювати способи природокористування та вивчення рідкісних та зникаючих видів флори та фауни.
Протягом першого тижня практики здобувачі вищої освіти вивчали соціальну та економічну сферу міста Умані, зокрема відвідали підприємства «Мегометр», «Світ вікон», ПРаТ «Умань газ», Елеватор, Уманський тепличний комбінат та «Умань пиво». На кожному підприємстві студенти дослідити як відбувається повний цикл виробництва – від надходження сировини до випуску готової продукції; ознайомилися із сучасним обладнанням, що використовується на підприємствах, а також дізналися про впровадження нових технологій та автоматизації; вивчили питання дотримання підприємствами стандартів якості продукції та екологічних норм функціонування.




На другому тижні практики здобувачі вищої освіти дослідили ландшафтне та біологічне різноманіття долини річки Уманки в межах Осташівського ставу, навчилися складати комплексну характеристику річки за типовим планом. Дослідили процес утворення крохмалю у листку, де проходить фотосинтез та навчилися визначати вплив нестачі елементів мінерального живлення на ріст і розвиток рослин.




Велике захоплення у здобувачів освіти викликала екскурсія до Лабораторії мікроклонального розмноження рослин НДП «Софіївка» НАН України. Практиканти ознайомилися з основними напрямками роботи лабораторії, особливостями розмноження in vitro, специфікою роботи стерильного боксу де відбувається введення рослинного матеріалу на живильні середовища. Також побачили культуральні кімнати де в пробірках ростуть та розвиваються рослини; адаптаційне приміщення в якому проводиться адаптація рослин до природного середовища (ex vitro). Дізналися про етапи розвитку рослин, зокрема: введення рослини в культуру in vitro (вибір рослини-донора, ізолювання та стерилізація експланта); мікроклональне розмноження; укорінення мікропагонів; адаптація до умов відкритого ґрунту; вирощування в умовах теплиці, підготовка до висадки у відкритий ґрунт.




Проходження біогеографічної практики дозволило здобувачам вищої освіти розвинути важливі компетентності, необхідні для майбутньої професійної діяльності, включаючи знання предметної області, здатність до аналізу інформації, прийняття рішень, саморозвитку та роботи в команді, а також виховати відповідальне ставлення до навколишнього середовища.
У сучасному суспільстві, що динамічно інтегрується в європейський освітній простір, глибокі фахові знання набувають транснаціонального значення. Академічна мобільність відкриває нові можливості для професійного зростання та самореалізації, водночас сприяючи підвищенню якості людського капіталу, що є важливим чинником розвитку національної економіки. Вона слугує ефективною відповіддю освітніх систем на виклики глобалізації, а також посилює конкурентоспроможність української освіти в міжнародному середовищі.
У 2025 році за організації доцента кафедри географії, геодезії та землеустрою Олексія Ситника та викладача Томаса Рожі було успішно реалізовано програму внутрішньої академічної мобільності між Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини та Одеським державним аграрним університетом. Програма здійснювалася на основі Угоди про співпрацю № 23/23ЗВО від 01.03.2023 року.
Учасниками програми стали здобувачі вищої освіти академічної групи 10 денної форми навчання, першого (бакалаврського) рівня ОПП Геодезія та землеустрій Алевтина Дмитренко та Анастасія Допіра. Програма академічної мобільності стала частиною стратегічної мети обох закладів щодо розвитку якісної освіти, інтернаціоналізації та інтеграції до європейського освітнього простору.
Науково-педагогічні працівники кафедри географії, геодезії та землеустрою дякують колегам із Одеського державного аграрного університету за гостинність, високий рівень організації освітнього процесу та підтримку здобувачів вищої освіти протягом усього періоду навчання.
5 червня 2025 року відбулася зустріч здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної та заочної форм навчання всіх освітньо-професійних програм факультету з головою екзаменаційної комісії — доктором географічних наук, професором, професором кафедри географії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Григорієм Денисиком.
У своєму виступі голова ЕК акцентував увагу на тому, що випускна атестація є завершальним етапом навчання за освітньою програмою і проводиться екзаменаційною комісією факультету. Він ознайомив здобувачів із затвердженим складом комісії, програмами, графіками проведення випускних екзаменів та захистів кваліфікаційних робіт, а також із особливостями їх організації в дистанційному форматі.
До роботи долучилася професор Оксана Браславська, яка повідомила, що атестація здійснюється відповідно до «Положення про випускні кваліфікаційні роботи» та «Положення про порядок створення та організацію роботи екзаменаційної комісії» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Здобувачі були детально ознайомлені з особливостями підготовки до випускного екзамену, зокрема зі структурою екзаменаційних білетів та процедурою проведення захистів випускних кваліфікаційних робіт.
Зустріч проходила в атмосфері активного діалогу. Майже всі студенти приєдналися до обговорення організаційних питань, а професор Григорій Денисик надав вичерпні відповіді на всі запитання та побажав успіхів кожному випускнику на завершальному етапі навчання.
Перед студентами виступила фахівець відділу обліку та військової підготовки студентів Наталія Ващілова, яка повідомила про те, що відповідно до постанови КМ України від 26.09.2006 №1361 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ України №597 від 10 липня 2019 р. та №335 від 18 травня 2017 р.) випускникам закладів вищої освіти, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, ступінь молодшого бакалавра, бакалавра або магістра спеціальностей галузі знань «01 Освіта/Педагогіка», або ступінь бакалавра, магістра іншої спеціальності і галузі знань та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу на посадах педагогічних працівників у закладах загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, визначених органами управління освітою, надається у порядку, затвердженому Міністерством освіти і науки, одноразова адресна грошова допомога в п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року та надала перелік необхідних документів для її отримання.
З вітальним словом виступила декан факультету Інна Рожі, яка наголосила на тому, що цей період є кульмінацією багаторічної праці, наполегливості та прагнення до знань, адже здобувачі освіти пройшли довгий шлях, сповнений як викликів, так і перемог, і тепер стоять на порозі нового етапу — професійного та особистого зростання. Нехай кожен з вас покаже себе з найкращого боку, продемонструє глибокі знання, аналітичне мислення та готовність до майбутніх звершень. Пам’ятайте, що атестація — це не лише перевірка знань, а й підтвердження вашої зрілості та відповідальності.
Усі присутні викладачі побажали здобувачам вищої освіти впевненості, наснаги, зібраності та, звичайно ж, успіху, щоб результати випускної атестації стали гідним підсумком зусиль та міцною основою для подальших досягнень.




22 травня 2025 року доцент кафедри географії, геодезії та землеустрою Олексій Ситник для студентів Гайворонського політехнічного фахового коледжу провів гостьову лекцію на тему: «Україна в умовах глобальних кліматичних змін: тенденції, адаптація, стійкість». Мета заняття: освітня: розширити знання здобувачів передвищої освіти про глобальні кліматичні зміни, їхні причини та наслідки для України; виховна: сформувати відповідальне ставлення до екологічних проблем та усвідомлення необхідності дій щодо протидії кліматичним змінам; розвиваюча: розвивати критичне мислення, вміння аналізувати інформацію та шукати шляхи вирішення екологічних викликів.

Під час лекції було розглянуто ключові аспекти глобальних кліматичних змін, що впливають на Україну. Лектор детально зупинився на основних тенденціях, які спостерігаються в кліматі України, зокрема: зростання середньорічних температур; зміна режиму опадів (збільшення інтенсивності злив, посушливих періодів); частіші екстремальні погодні явища (повені, урагани, суховії).
Було обговорено наслідки цих змін для різних секторів економіки та повсякденного життя України, зокрема сільське господарство, водні ресурси, лісова промисловість, житлове господарство та здоров’я населення.
Особлива увага приділялась питанням адаптації до нових кліматичних умов та шляхам підвищення стійкості українського суспільства та економіки. Розглядалися приклади успішних стратегій адаптації, включаючи впровадження енергоефективних технологій, розвиток відновлюваних джерел енергії, модернізацію іригаційних систем, застосування нових агротехнологій, поширення екологічної освіти та підвищення обізнаності населення.
Заняття проводилось із використанням мультимедійної презентації. Студенти активно долучалися до обговорення, ставили запитання та висловлювали власні думки щодо запропонованої проблематики.
Враховуючи умови військового стану та у зв’язку з оголошеною повітряною тривогою, заняття частково проводилось у сховищі.

Гостьова лекція є надзвичайно актуальною та пізнавальною для студентів Гайворонського політехнічного фахового коледжу. Матеріал був поданий доступно та цікаво, що сприяло кращому засвоєнню інформації.
Здобувачі передвищої освіти продемонстрували значний інтерес до теми, що підкреслює важливість подібних заходів для формування їхнього екологічного світогляду та громадянської позиції. Отримані знання допоможуть їм краще зрозуміти виклики, які стоять перед Україною в контексті кліматичних змін, та сприятимуть пошуку ефективних шляхів їх подолання.
У сучасному світі, який стрімко трансформується під впливом глобалізаційних процесів та європейської інтеграції, фахові знання та професійні компетентності набувають особливої ваги й універсального, транснаціонального значення.
Академічна мобільність постає як один із ключових інструментів модернізації освітньої системи, що відкриває широкі горизонти для професійного розвитку, особистісного самовдосконалення та інтеграції молоді у світовий науково-освітній простір. Це не лише можливість отримати нові знання у іншому навчальному середовищі, а й цінний досвід міжуніверситетського співробітництва, адаптації до нових викликів та міжкультурної комунікації.
У 2025 році під керівництвом кандидата географічних наук, доцента кафедри географії, геодезії та землеустрою Олексія Ситника, та викладача Томаса Рожі було успішно реалізовано програму внутрішньої академічної мобільності між Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини та Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича. Програма здійснювалася на основі Угоди про співпрацю №29/2024 від 16/02/2024.
У програмі внутрішньої академічної мобільності взяли участь здобувачі вищої освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини факультету природничої освіти та природокористування академічної групи 20 денної форми навчання, першого (бакалаврського) рівня освітньо-професійна програма Геодезія та землеустрій: Гіглавий Микола Ігорович, Лоцман Артем Романович, Медвінська Марина Віталіївна та Кучмаренко Руслана Сергіївна.
Здобувачі вищої освіти не лише опанували нові знання та практичні навички з картографії, а й мали змогу відчути академічну атмосферу одного з провідних ЗВО Західної України, долучитися до міжуніверситетського обміну досвідом та розширити власні горизонти в професійному становленні.
Висловлюємо подяку науково-педагогічним працівникам кафедри геодезії, картографії та управління територіями Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича за високий рівень організації освітнього процесу.
Висловлюємо подяку науково-педагогічним працівникам кафедри геодезії, картографії та управління територіями Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича за високий рівень організації освітнього процесу.
22 травня 2025 року між Голованівською, Заваллівською селищними радами Кіровоградської області, ПрАТ «Заваллівський графітовий комбінат» (Завалля, Голованівський район) та Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини було укладено угоди про співпрацю.


Підписання угоди між Голованівською селищною радою (перший заступник селищного голови Грабовий Д.М.) та Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини (доцент Ситник О.І.)


Підписання угоди між Заваллівською селищною радою (голова Прач Л.В.) та Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини (доцент Ситник О.І.)
Така співпраця відкриває нові можливості для розвитку територіальних громад й закладів вищої освіти. Ми об҆єднуємо зусилля, щоб вдосконалювати освітній процес завдяки обміну досвідом та спільним проєктам; розширювати наукове співробітництво, сприяючи інноваціям та дослідженням; встановлювати міцні ділові контакти для взаємовигідного партнерства; підвищувати кваліфікацію та практичну підготовку здобувачів вищої освіти, забезпечуючи формування їх професійної компетентності.
Співпраця між ПрАТ «Заваллівський графітовий комбінат» та університетом спрямована на те, щоб здобувачі вищої освіти могли отримувати актуальну інформацію про діяльність підприємства та можливості для проходження практик.



Впевнені, що ці угоди стануть потужним поштовхом для розвитку освіти і науки в громадах, розширенню можливостей практичної підготовки здобувачів ОС «Бакалавр» освітньо-професійних програм Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) й Геодезія та землеустрій.
23 травня 2025 року науково-педагогічними працівниками кафедри географії, геодезії та землеустрою, студентами було проведено науково-практичний семінар «Дослідження ландшафтної структури Уманщини» (у рамках кафедральної науково-дослідної теми «Дослідження ландшафтного різноманіття лісостепу і степу Правобережної України» (державний реєстраційний номер № 0111U007532).
Мета семінару: вивчення природних та антропогенних ландшафтів Уманщини, зокрема аналіз їхньої структури, особливостей формування та впливу господарської діяльності людини. Дослідженням передбачалася оцінка ландшафтного різноманіття, геоморфологічних особливостей місцевості, а також впливу антропогенних факторів на природні комплекси лісостепу і степу.
Модератором семінару виступила професор Оксана Браславська, організаторами – доценти Володимир Кирилюк, Андрій Максютов, викл.-стажист Євгеній Брикін.
Під час дослідження розглядались декілька об’єктів, таких як:
Гранітний кар’єр «Карпівка», відомий як «Новий кар’єр», розташований на схилах річки Олександрівки поблизу села Городецьке; є затопленим антропогенним елементом лісостепового ландшафту Придніпровської височини. Після припинення видобутку граніту в 1990-х роках кар’єр заповнився водою через природні води, утворивши водойму глибиною від 40 до 80 метрів. Річка Олександрівка, на схилах якої розташований затоплений кар’єр Карпівка, формує природний річковий ландшафт із долинами поблизу села Городецьке на Придніпровській височині. Водоспади, що з’явилися після зупинки відкачування води з кар’єру, змінили місцевий рельєф, додавши водойму до лісостепового ландшафту. Антропогенний вплив від кар’єру, включаючи затоплення та залишки техніки, інтегрувався в природний ландшафт річкової долини.
Діючий гранітний кар’єр поблизу села Піківець, пов’язаний із ТОВ «Уманський гранітний кар’єр», формує антропогенний ландшафт через відкритий видобуток граніту на Придніпровській височині. Зареєстрований у 1998 році; займається добуванням і обробкою декоративного та будівельного каменю, змінюючи природний рельєф лісостепової зони. У селі Піківець, річка Уманка протікає по лівому березі, створюючи природний лісостеповий ландшафт із долинами, які зазнають антропогенного впливу від діючого гранітного кар’єру поблизу. Видобуток граніту може впливати на гідрологічний режим річки. Археологічні пам’ятки в лісах Піківця підкреслюють історичну цінність ландшафту.
За результатами досліджень планується підготовка наукових публікацій та матеріалів для монографії, присвяченої ландшафтному різноманіттю Правобережної України. У монографії планується висвітлити особливості дослідження ландшафтного різноманіття лісостепу і степу Правобережної України: вивчення культурних ландшафтів міжзональних геоекотонів на прикладі «лісополе-поле» України, теоретичних основ моніторингу використання рекреаційних земельних ресурсів у міських умовах; ландшафтів Черкаської області як ресурсу туристсько-рекреаційного розвитку, формування сучасного рельєфу окремих територій міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» України на прикладі Гайворонського старопромислового району, ландшафтних змін в умовах географічного розподілу землекористування та розвитку територіальних громад.
Семінар став важливим кроком у реалізації кафедральної теми, що в свою чергу позитивно впливає на поглиблення знань про ландшафти лісостепу і степу Правобережної України.









Академічна доброчесність – одна з найважливіших цінностей у студентській спільноті факультету природничої освіти та природокористування.
20 травня 2025 року на кафедрі географії, геодезії та землеустрою було проведено онлайн-зустріч зі здобувачами вищої освіти спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) першого та другого курсу, викладачами, що присвячена важливому питанню академічної доброчесності. Мета зустрічі: ознайомити учасників освітнього процесу (студентів і науково-педагогічних працівників) з принципами академічної доброчесності, законодавчою базою, що її регулює, та відповідальністю за порушення, а також сприяти формуванню культури етичної поведінки в навчальній і науковій діяльності.
Основні питання, розглянуті на зустрічі з академічної доброчесності:
Що таке академічна доброчесність та її етичні принципи?
Яка законодавча база регулює академічну доброчесність в Україні та УДПУ імені Павла Тичини?
Які обов’язки науково-педагогічних працівників щодо дотримання академічної доброчесності?
Які вимоги до здобувачів освіти щодо самостійності та цитування?
Які дії вважаються порушеннями (плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання)?
Які наслідки порушень для викладачів і студентів, включаючи відрахування, позбавлення ступенів чи звань?
Які заходи вживає УДПУ імені Павла Тичини для підтримки академічної доброчесності (семінари, перевірка текстів, кодекси честі, скриньки довіри)?
Особлива увага на зустрічі була приділена питанням етики і відповідальності при використанні штучного інтелекту в освітньому процесі, зокрема щодо процесу запобігання плагіату та маніпуляцій в академічних текстах.



20 травня 2025 року на кафедрі географії, геодезії та землеустрою відбувся попередній захист випускних кваліфікаційних робіт студентів освітнього ступеня «Бакалавр» за спеціальністю 014.07 Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) в змішаному режимі. Попередній захист розпочала завідувач кафедри Оксана Браславська та побажала здобувачам вищої освіти успішної роботи.
Здобувачі освіти презентували результати досліджень, доповіді – чіткий і лаконічний виклад базової інформації, яскравої і наукоємної за кількісними та якісними характеристиками, що підтверджують виконання поставлених завдань та результати проведених досліджень. Незважаючи на складну ситуацію в країні здобувачі, які перебувають за межами основного місця проживання також проявили відповідальність та презентували свої наукові здобутки.
Майбутні випускники продемонстрували належний рівень виконання випускних кваліфікаційних робіт та показали досить високий ступінь готовності до їх захисту, що сприяло отриманню ними необхідних навичок публічного захисту власних наукових досягнень.
Бажаємо Вам успіху на життєвому шляху та професійного розвитку.









