Весняна школа молодого науковця 3.0 – це і комунікація з лекторами, які впродовж тижня допоможуть здобути нові знання, поділяться власним практичним досвідом, це й унікальна та необхідна сьогодні змога спілкування в колі однодумців, патріотів і можливість пошуку спільних розв’язань проблемних питань.

Доцент кафедри географії та методики її навчання Інна Рожі стала учасником весняної школи молодого науковця 3.0, яка проходила в онлайн-форматі з 20 по 26 травня. Модератор проєкту – Катерина Бабікова, асоційований член Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України.

Програма Школи складалася з двох частин:

1. Теоретичні лекції, що забезпечують передумови для формування необхідної бази знань, навичок та професійної компетентності.

2. Практичної частини – бази завдань, націлених на закріплення результатів, що допоможуть сформувати особливий індивідуальний професійний портрет учасника.

Під час проходження Весняної школи 3.0 були прослухані цікаві лекції: «Формування бренду молодого вченого», «Як забезпечити динаміку інтеграції України до ЄС», «Science Pro Al: вчора, сьогодні, завтра», «Грантова діяльність молодих вчених: виклики, можливості та перспективи», «Створення та ефективне просування цінностей: від пошуку натхнення до впровадження».

Крім виконання освітніх завдань, весняна школа 3.0. познайомила більше ста молодих науковців України між собою, що сприяло обміну досвідом проведення різних наукових заходів в університетах.

Навчальна практика студентів є невід’ємною частиною процесу підготовки спеціалістів у закладах вищої освіти, основними завданнями якої є закріплення на практиці знань, вмінь і навичок, що здобуті під час освітнього процесу в аудиторіях.

Для здобувачів вищої освіти спеціальності «Геодезія та землеустрій» 10-ї групи природничо-географічного факультету навчальна практика з топографії та ґрунтознавства проводилася у польових умовах на базі агробіостанції університету.

Перед початком практики студенти ознайомилися з комплексом топографо-геодезичних робіт. Приступаючи до їх виконання, був проведений інструктаж з техніки безпеки, виконана перевірка геодезичних приладів, з’ясована методика виконання завдань і вимоги до якості оформлення розрахункових і графічних матеріалів.

Під керівництвом доцента Володимира Кирилюка і викладача-стажиста Томаса Рожі за допомогою геодезичних приладів й інструментів студенти виконували практичні роботи з горизонтального, вертикального і топографічного знімання місцевості, провели розрахунки та на їх основі створили контурний та топографічний плани місцевості, повздовжній профіль по осі об’єкта.

Вивчення факторів ґрунтоутворення студенти розпочинали із опису рослинності. Паралельно досліджувався рельєф, як фактор ґрунтоутворення – експозиція, ухил та довжина схилів. Розріз закладали у типовому місці за елементами рельєфу. Важливим під час практики було якісне освоєння морфолого-генетичного аналізу ґрунтів, що давало можливість віднести їх до того чи іншого типу і виділити їх місце за усіма складовими генетичної класифікації.

Успішне виконання завдань, що передбачені навчальною практикою, стало можливим внаслідок успішного вивчення студентами дисциплін «Топографія» й «Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства».

1 червня 2023 року науково-педагогічними працівниками кафедри географії та методики її навчання було проведено семінар на тему: «Розвиток та розповсюдження хасидизму на території Уманщини».

Мета семінару: дослідження особливостей просторових відмінностей у функціонуванні сучасного культурного та релігійного простору Уманщини на прикладі іудейської релігійної течії хасидизму.

Учасники семінару мали можливість відвідати могилу цадика Нахмана, синагогу та ряд інших культових й релігійних об’єктів паломництва хасидів. До участі у семінарі були запрошені здобувачі освіти та провідні фахівці галузі туризму; модератором виступив доцент кафедри географії та методики її навчання Андрій Максютов.

Питання розвитку релігійного туризму як шляху до відновлення туристської галузі в умовах соціально-економічної кризи висвітлила професор Оксана Браславська.

З особливостями територіальних відмінностей культурного та релігійного просторів Уманщини учасників семінару познайомила член громадської спілки «Всеукраїнської асоціації гідів» Ліана Роднікова.

Доцент Андрій Максютов показав особливості функціонування та розвитку хасидизму на території Уманщини.

Доповідь на тему: «Суспільно-географічна привабливість Уманщини в контексті розвитку туристичної сфери» презентувала доцент Оксана Герасименко.

На конкретних прикладах доцент Інна Рожі продемонструвала використання ГІС-технологій під час моделювання туристичних маршрутів.

До програми семінару була включена доповідь викладача Людмили Озерової на тему: «Туристсько-рекреаційні ресурси Уманщини».

У ході дискусії, яка виникла під час обговорення питань семінару, учасники мали змогу виявити залежність певних релігій від умов конкретних географічних регіонів; встановити географічний аспект виникнення і подолання міжконфесійного протиборства.

Бажаємо всім учасникам семінару творчого натхнення у дослідженнях рідного краю!

Щороку у третю суботу травня в Україні відзначається свято Дня науки.

З нагоди свята на вченій раді Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини були нагороджені науковці природничо-географічного факультету почесними грамотами, дипломами і подяками. Оксана Браславська була нагороджена дипломом за І місце в номінації «Кращий навчальний посібник»; Ірина Миколайко та Наталія Горбатюк отримали Почесні грамотами Черкаської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України та первинної профспілкової організації УДПУ імені Павла Тичини; Наталія Душечкіна нагороджена Подякою міського голови м. Умань за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток національної педагогічної науки і освіти, запровадження сучасних технологій навчання і виховання студентської молоді.

Всіх науковців вітаємо з Днем науки! Бажаємо перемог, звершень і відкриттів!

25 травня 2023 року за організації Міського центру позашкільної освіти «Територія творчості» відбулася Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»), на яку були запрошені у ролі суддів викладачі кафедри географії та методики її навчання – професор Оксана Браславська, доцент Інна Рожі Георгіївна та здобувачі вищої освіти природничо-географічного факультету І та ІІ курсів ОС «Бакалавр».

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») є системною формою позакласної роботи з військово-патріотичного та морально-етичного виховання дітей та молоді, спортивно-оздоровчої роботи, прогресивною формою учнівського самоврядування, важливим засобом формування національно-патріотичної свідомості.

Метою гри «Сокіл» («Джура») є виховання громадян-патріотів, захисників державної незалежності та територіальної цілісності України як високоморальних особистостей, які плекають українські традиції, духовні цінності, володіють відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатні реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства.

Здобувачі вищої освіти показали високу теоретичну й практичну підготовку з краєзнавства і туризму, відверто оцінюючи здобутки школярів міста Умані, що брали участь у дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура»).

24.05.2023 року відбувся науково-практичний семінар в рамках науково-дослідної теми кафедри географії та методики її навчання «Дослідження ландшафтного різноманіття лісостепу і степу Правобережної України» з метою дослідження біологічного та ландшафтного різноманіття Новоархангельської ОТГ Кіровоградської області.

Модераторами семінару виступили кандидат географічних наук, доцент Любов Безлатня, викладач Людмила Озерова та викладач-стажист Томас Рожі.

Перед початком практичної частини з вступним словом виступили декан природничо-географічного факультету доктор с-г. наук, проф. Валерій Миколайко та завідувач кафедри географії та методики її навчання доктор пед. наук, проф. Оксана Браславська, які наголосили на важливості виїзних семінарів, експедиційних досліджень, які є основними компонентами наукового процесу у закладах вищої освіти.

Експедиційні дослідження учасників науково-практичного семінару почалися з відвідування Свято-Покровської Православнї церкви. Храм розміщений в центрі села Нерубайка та є пам’яткою архітектури місцевого значення.

Споруда має стіни товщиною більше метра. Історія Покровської церкви у Нерубайці дуже заплутана. Деякі дослідники зазначають, що вона була збудована у 18 столітті, в період активної колонізації краю Потоцьким для римо-католиків. Лише у 1837 році її перебудували й переосвятили на православну – Гергіївську. Коли вона стала Покровською – достеменно невідомо. Місцеві мешканці кажуть, що під храмом є підземелля та ходи. Нібито один із останніх священників спустився туди разом із родиною та церковними скарбами. Він так і не повернувся.

Учасники науково-практичного семінару, рухаючись за прокладеним маршутом, зупинилися в лісовому рекреаційному пункті «Дубки», де ознайомилися з особливостями лісового насадження на території Торговицького лісництва.

На шляху до смт. Новоархангельськ, в селі Торговиця, є історико-культурний пам’ятник Козаку захиснику вітчизни.

Музеї завжди будуть хранителями історичної пам’яті краю. Таким є і Новоархангельський краєзнавчий музей, який був відвіданий учасниками науково-практичного семінару. Заснований він у 2003 році, але свою діяльність розпочав у 2005. Незважаючи на те, що це один із наймолодших музеїв Новоархангельщини, він активно розвивається і має достатньо унікальних експонатів та цікавих матеріалів.

Колекція музею налічує понад 5500 експонатів, які розповідають про природу та історію краю від часів палеоліту до сучасності. Зокрема, представлені колекції гірських порід і мінералів, монет і банкнот.

Музей має дві великі виставкові зали. У першій розміщена експозиція про історію краю від появи перших поселенців – мисливців на північного оленя і до сьогодення. Друга зала знайомить відвідувачів з мистецькою спадщиною краю – картинами, виробами декоративно-прикладного мистецтва тощо.

Наступною робочою зупинкою учасників семінару столо узбережжя річки Синюха, яка протікає в межах сучасних Кіровоградської та Миколаївської областей. Довжина 111 кілометрів, площа басейну 16725 км². Утворюється злиттям річок Велика Вись і Тікич. Назва Сині Води виникла за синім кольором її прісної води, що особливо впадало у вічі при переході до лісостепу від степу в порівнянні з водами річок Жовта, Зелена, Чорний Ташлик, Мертвовод. До речі, річка й сьогодні вважається найчистішою в Україні.

Учасники семінару дослідили морфологічну структуру ландшафтів, ознайомилися з рослинним покривом річкової лінії. Визначено, що рослинність тераси річки активно трансформується під культурні фітоценози.

Учасники науково-практичного семінару отримали позитивні враження, відзначивши інформативність та наукову обгрунтованність даного заходу.

Найважливішою характеристикою якості наукової праці є її бібліографічна культура. Саме вона слугує критерієм наукової етики дослідника, показником його поваги до здобутків інших авторів і до інституту інтелектуальної власності.

Невід’ємним елементом будь-якої наукової праці є її бібліографічний апарат – бібліографічні посилання, а також прикнижкові списки. Його завдання – ознайомити читача з джерелами цитат і запозичень; допомогти знайти згадувані в тексті документи; інформувати про публікації на подібні теми; допомогти у виборі літератури за темою дослідження; дати можливість автору стиснути виклад, пославшись на праці, в яких висвітлені ним питання розглянуто повніше, докладніше або з іншого погляду.

З метою надання допомоги викладачам у підготовці наукових та навчальнометодичних видань та підвищення якості видавничої діяльності підготовлено методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів наукових на навчальних видань, 18 травня 2023 року  в рамках співпраці кафедри географії та методики її навчання з інформаційно-бібліографічним відділом бібліотеки відбулося онлайн-заняття на тему: «Академічна доброчесність: оформлення списку літератури за ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».

Під час онлайн-лекції були розглянуті такі питання:

1. Чому академічна доброчесність важлива?
2. Вимоги до оформлення бібліографічного опису літературних джерел.
3. Основні правила оформлення джерел інформації.

Відповідно до «Положення про організацію накової, науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах» одним із шляхів вирішення завдань та пріоритетних напрямів розвитку ЗВО є саме організація інформаційної та видавничої діяльності, популяризація досягнень науки вищої школи через засоби масової інформації, мережу Інтернет.

Науково-педагогічні працівники кафедри мали змогу дізнатися про особливості складання бібліографічного опису різних видів документів, а також поставити питання бібліографу щодо особливих випадків оформлення джерела.

16 травня 2023 р. доцент кафедри географії та методики її навчання Андрій Максютов взяв участь у науково-практичній конференції «Природно-ресурсний комплекс Західного Полісся в контексті сталого розвитку», проведеній у місті Березне Рівненської області (організатор Національний університет водного господарства та природокористування).

Метою наукової конференції було обговорення та пошук рішень актуальних проблем, пов’язаних із існуючими практичними питаннями збереження природно-ресурсного комплексу Західного Полісся, огляд актуальних питань розвитку лісового господарства, екологічні проблеми Західного Полісся України, функціонування природно-заповідних фондів та розв’язування історико-культурологічних проблем регіону, встановлення контактів, обмін практичним і науковим досвідом, публікація результатів наукових досліджень.

Учасники конференції працювали за такими секціями: еколого-економічні пріоритети сталого розвитку; сучасний стан лісового господарства Західного Полісся України; проблеми та перспективи розвитку лісового господарства; біорізноманіття та функціонування природно-заповідних територій.

У роботі конференції взяли участь понад 120 науковців та практиків; були представлені 24 територіальні громади та селищні ради; 28 закладів вищої освіти України; 11 наукових центрів та 6 профільних підприємств.

11 травня 2023 року відбувся круглий стіл на тему: «Проблеми і перспективи інвентаризації лісових земель в Україні», участь в якому взяли декан природничо-географічного факультету, доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри біології та методики її навчання Валерій Миколайко, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри географії та методики її навчання Володимир Кирилюк та викладач-стажист кафедри географії та методики її навчання Томас Рожі. Організаторами виступили ГО «Асоціація фахівців землеустрою України» і факультет землевпорядкування НУБіП.

На круглому столі, було обговорено важливі аспекти інвентаризації земель лісогосподарського призначення:

• Якими є можливі правові моделі набуття ДПС «Ліси України» прав на земельні ділянки державних лісогосподарських підприємств?
• Якою має бути стратегія інвентаризації земель лісогосподарського призначення?
• Як підвищити ефективність публічних закупівельних робіт із інвентаризації земель?
• Як проводити інвентаризацію земель при забороненому доступі в ліси та забрудненні вибухонебезпечними предметами?
• Як звести «фактичну» та «облікову» площу земель лісогосподарських підприємств?
• Як використовувати БПЛА при інвентаризації лісових земель в умовах воєнного часу?
• Яким буде статус земельних ділянок лісогосподарського призначення при корпоратизації?
• Як визначати та відображати вартість лісових земель при корпоратизації?
• Якими є перспективи здійснення інвентаризації лісових земельних ділянок під час лісовпорядкування?