З 22 квітня по 31 травня 2024 р. доценти Олексій Ситник, Любов Безлатня, Оксана Герасименко, т Володимир Кирилюк, Андрій Максютов та викладач-стажист Томас Рожі взяли участь у міжнародному стажуванні на базі Краківського економічного університету, Польща.

Мета: опанувати новітніми методиками викладання дисциплін, набути досвіду викладацької діяльності, обмінятися корисною інформацією із зарубіжними колегами та отримати нові наукові зв’язки; пройти навчання, оволодіти фаховими компетентностями та отримати цінні знання, уміння, навички.

ПРОГРАМА ОНЛАЙН- СТАЖУВАННЯ:

Модуль 1. Нові та інноваційні методи навчання.

Модуль 2. Європейська та польська системи вищої освіти та науки.

Модуль 3. Резюме стажування: Fame Lab.

За результатами роботи були виконані наступні завдання: ознайомитися з академічною мобільністю студентів і викладацьким складом Краківського економічного університету та процесом інтернаціоналізації вищої освіти. Познайомитися із організацією системи онлайн навчання, історією розвитку, імплементацією та змінами дидактичного процесу під час пандемії в Краківському економічному університеті. Стажисти опанувати методику використання методу Тюторінгу в сучасній академічній дидактиці. Познайомитися з проєктом підготовки та розвитку викладачів «Проєкт HUB UEK»; ознайомилися з системою оцінювання результатів досліджень в польських закладах вищої освіти і науково-дослідних інститутах та взяли участь у «Оксфордських дебатах».

З 20 по 31 травня 2024 року відбулася навчальна практика з геодезії для здобувачів вищої освіти 20 та 20/1 групи спеціальності 193 Геодезія та землеустрій. Важливість навчальної практики полягає в тому, що здобувачі вищої освіти, закріплюють теоретичні знання, здобуті під час аудиторного вивчення навчальної дисципліні «Геодезія». На навчальній практиці, майбутні фахівці із геодезії та землеустрою систематизують і поглиблюють знання теоретичного матеріалу, освоюють навики виконання геодезичних робіт з використанням сучасних приладів, їх камерального опрацювання з виконанням графічних побудов та оформлення планово-картографічних матеріалів за допомогою сучасного програмного забезпечення.

Перед початком виконання завдань практики здобувачі вищої освіти пройшли інструктаж з техніки безпеки під час проведення геодезичних робіт, перевірили геодезичне обладнання.

Під час проходження навчальної практики майбутні фахівці з геодезії та землеустрою розділялися на окремі бригади по 5-6 чоловік і всі види вимірювальних і камеральних робіт та написання звіту про проходження практики виконували разом. Саме групова форма роботи дозволяє навчати майбутніх фахівців працювати в команді та нести відповідальність перед своїми колегами за якість виконаних робіт, оскільки кожен майбутній фахівець вносить свій вклад у загальний результат. У кожній бригаді призначався бригадир, який допомагав керівникам практики розподіляти об’єм роботи і контролювати її якісне і своєчасне виконання.

Керували практикою доцент Кирилюк Володимир Петрович та викладач-стажист кафедри географії, геодезії та землеустрою Рожі Томас Адальбертович.

Ідея безперервної освіти є сучасним трендом, тому освітній процес здобувачів освіти в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини відбувається не лише в аудиторіях університету, під час проходження практик та на онлайн-платформі Moodle, але й із використанням неформального навчання.

З 21 лютого 2024 року по 8 травня 2024 року пройшов міжнародний онлайн-курс від українсько-американської організації Middle Tennessee State University (USA) «Introduction to Quantum Computing», у якому брали участь студенти та викладачі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, зокрема доцент кафедри географії, геодезії та землеустрою Андрій Максютов, викладач-стажист кафедри хімії та екології Ніна Чернікова, здобувачка освіти 22 групи освітньої програми Середня освіта (Географія) Анна Валюх. Лекції відбувалися англійською мовою, тому це сприяло підвищенню рівня знань іноземної мови. По закінченню пройденого курсу та виконанні поставлених завдань учасники отримали сертифікати.

Курс з основ квантового обчислення відбувся завдяки волонтерській ініціативі професорки кафедри фізики і астрономії Middle State Tennessee University (MSTU) Ганни Терлецької, колишньої студенки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та сприянню проректора з міжнародних зв’язків нашого університету Володимира Миколайка, керівниці відділу міжнародних звʼязків Дрогобицького університету Христини Войтович. Організація даного заходу пройшла в рамках програми «STEM with Ukraine – the USA-Ukraine collaboration in STEM research and education». Організатори надалі узгоджують всі можливі різноманітні шляхи співпраці американських університетів з українськими у сфері науки та освіти.

Таким чином, неформальне навчання дозволило здобувачам освіти і викладачам набути нових компетентностей та збагатити освітній процес цікавим досвідом неординарних лекторів.

Від щирого серця вітаємо кандидата педагогічних наук, доцента кафедри географії, геодезії та землеустрою Оксану Володимирівну Герасименко з ювілеєм. Бажаємо великих творчих і наукових досягнень, щирих друзів і колег, чудових студентів, а також міцного здоров’я, щастя і благополуччя.

Нехай Вас супроводжує добре здоров’я, щедра доля, мир і злагода, невичерпні сили й енергія, родинний добробут, терпіння, вічна молодість душі, доброта серця, здійснення всіх Ваших мрій і задумів з Божим благословенням на довгі роки!

З повагою,

колектив факультету природничої освіти

та природокористування

З метою виконання завдань науково-дослідної теми «Дослідження ландшафтного різноманіття лісостепу і степу Правобережної України» та згідно плану роботи кафедри викладачами кафедри географії, геодезії та землеустрою 17.05.2024 року було проведено науковий семінар «Використання природно-ресурсного потенціалу України в сучасних геополітичних умовах» за маршрутом «Умань – с. Легедзине, Звенигородський район – м. Тальне, Звенигородський район – с. Роги, Уманський район – м. Умань».

Першою локацією на маршруті був меморіальний комплекс, що знаходиться в селі Легедзине Тальнівського району Черкаської області – пам’ятник загиблим прикордонникам батальйону окремої Коломийської прикордонної комендатури прикордонного загону і їх службовим собакам. Даний об’єкт є свідченням безсмертного подвигу захисників для збереження незалежності та цілісності Батьківщини. Учасники семінару вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання.

Другою зупинкою став населений пункт Тальне –містечко на Черкащині де знаходиться старовинний Палац Шувалова – особняк побудований у данському стилі. Елегантний старовинний палац зведений у 1903 році на місці старого дерев’яного палацу Потоцького XVIII століття, що згорів у пожежі разом з цінними колекціями творів мистецтва. Палац спроектований у стилі данського ренесансу; граційності палацу додавали три вежі. Палац Шувалова був пограбований, але не зруйнований. Тепер колишній палац на реставрації, що тягнеться вже довгі роки. Всі романтичні уявлення про минуле колись багатого маєтку Шувалових розвіялись, коли учасники семінару підійшли ближче і зайшли всередину. Від колишньої розкоші частково збереглась ліпнина на колонах і мармурова підлога на першому поверсі.

Учасники семінару пройшлись залами, коридорами і кімнатами колишнього Палацу графа Шувалова. У свій час у ньому були новинки прогресу – електричне світло, водогін, вентиляційна система. Для будівництва використовували якісні матеріали з різних країн: черепицю з Голландії, цеглу з Данії, піщаник з Ямполя, мідь для куполів з Одеси. Були найняті майстри з Данії, Литви, Богемії.

Відвідування Палацу Шувалова залишило в учасників семінару подвійні враження. З одного боку – історична пам’ятка культури потихеньку руйнується і приходить у занепад. З іншого боку, палац не розібрали по цеглинці, як багато інших пам’яток в Україні. Будівля охороняється. Тож жевріє надія, що колись Палац Шувалова постане у всій красі й буде цікавою туристичною пам’яткою для всього світу.

Ще одним об’єктом на маршруті став ботанічний сад Сергія Дорошенка в с. Роги Звенигородського району, що перетворився на музей природи і старожитностей. У музеї природи зібрані колекції мінералів, метеликів, унікальних природних явищ. Експонати 12 музейних кімнат, зібрані практично з усієї України та багатьох країн світу. Учасники семінару мали можливість насолодитися красою майже 200 сортів тюльпанів, 100 сортів нарцисів, 2000 сортів лілійників й багатьох інших реліктових та ендемічних рослин. Розмаїттям барв милує око цей ботанічний сад від ранньої весни й до пізньої осені. Всі рослини зимують просто неба. Добре прижилися на Черкащині морозостійкі кактуси.

Дослідивши використання природно-ресурсного потенціалу України в сучасних геополітичних умовах з впевненістю можна стверджувати, що Черкащина володіє невичерпним джерелом віри, надії та любові до рідної землі, енергії й впевненості у перемозі!

Щорічно у травні українці відзначають яскраве та самобутнє свято День вишиванки, присвячене нашому національному одягу. Дане свято покликане зберегти споконвічні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Адже українська вишиванка – не просто святковий одяг. Споконвіку сорочка, вишита дружиною або мамою, вважалася потужним оберегом від нещасть: кожен стібок зберігав у собі любов і тепло душі. У кожному регіоні України є свої традиції вишивання і символізм орнаментів, але незмінно лише одне: вишиванка – це частина генетичного коду українця.

День вишиванки 2024 року проходить за умов повномасштабної війни, що підвищує важливість свята. Ця дата поєднує українців, прославляє нашу культуру, виховує любов до національних символів.

Науково-педагогічний колектив та здобувачі вищої освіти факультету природничої освіти та природокористування  долучилися до челенджа «Вишиванка – код нації».

Відповідно угоди про співпрацю, 13 травня на платформі Google Meet кандидатом географічних наук, доцентом кафедри географії, геодезії та землеустрою Олексієм Ситником для здобувачів вищої освіти ОС «Бакалавр» спеціальностей: 106 Географія, ОПП Географія; 103 науки про Землю, ОПП Геосистеми та георизики та викладачів географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича була прочитана лекція на тему: «Глобальні зміни клімату: український вимір».

Під час лекції розглядались питання:

• глобалізаційні процеси та зміна клімату;
• вплив пандемії Covid-19 на зниження забруднення атмосфери;
• кліматичні зміни в Україні та перспективи аграрного виробництва;
• шляхи адаптації національного господарства України до кліматичних змін;
• активний вплив на гідрометеорологічні процеси, як шлях виходу з кліматичної кризи;
• війна в Україні і клімат.

Професійний виклад матеріалу, актуальна тематика, творча та мотивуюча атмосфера, емоці. Саме так можна охарактеризувати цю зустріч, яка була дуже цікавою. Слухачі задавали багато питань, пов’язаних із глобальними змінами клімату та їх проявами на території України, значну зацікавленість викликав перехід на нові кліматичні норми, процес аридизації окремих територій та зміщення меж природних зон, можливість впливу на гідрометеорологічні процеси.

Лектор відповів на запитання слухачів.

Викладачі та здобувачі освіти географічного факультету ЧНУ імені Юрія Федьковича вдячні Олексію Ситнику та організаторам зустрічі за цікаву й змістовну лекцію.

29 квітня 2024 року відбулося відкрите заняття кандидата педагогічних наук, доцента кафедри географії, геодезії та землеустрою Андрія Максютова з дисципліни «Географія світового господарства» для здобувачів ІV курсу спеціальності 014.07 Середня освіта (Географiя. Біологія та здоров’я людини) денної форми навчання на тему: «Машинобудівна промисловість світу».

Зміст заняття був спрямований на ознайомлення здобувачів зі структурою, чинниками розміщення підприємств, проблемами та перспективами розвитку машинобудівної промисловості світу.

Під час проведення заняття було дотримано чіткої, методично грамотної структури. Викладач продемонстрував володіння методикою навчання, що виявлялося у використанні різноманітних педагогічних методів та прийомів роботи. Використання мультимедійної презентації з аудіо супроводом дозволило забезпечити візуалізацію матеріалу та сприяло розвитку мотивації здобувачів, активізації їх пізнавальної діяльності.

Конструктивна співпраця між викладачем і здобувачами освіти, що відбувалася протягом усього заняття, позитивно вплинула на засвоєння матеріалу, засвідчила їх співпрацю та реалізацію дидактичної мети, а також сприяла вмотивованості майбутніх фахівців до саморозвитку та подальшої наполегливої роботи на професійній ниві.

Із метою вшанування людей, які, ризикуючи життям і здоров’ям, виконали свій святий обов’язок – врятували від біди не одне покоління, та поглиблення знань здобувачів освіти про аварію на Чорнобильській АЕС, 26 квітня 2024 року професором Оксаною Браславською, викладачем Людмилою Озеровою та викладачем-стажистом кафедри географії, геодезії та землеустрою Ольгою Проценко була проведена година пам’яті «Б’ють серце Чорнобиля дзвони» для здобувачів вищої освіти ОС «Бакалавр» спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) 12 групи.

Оксана Браславська відкриваючи захід, нагадала студентам про чорну дату в історії України, яка досі віддає важким відгомоном минулих десятиліть; розповіла про те як сталась аварія, особливу увагу приділила екологічним наслідкам та змінам, що відбулися за останні роки в зоні відчуження. Студенти також мали можливість переглянути документальний фільм «Загублений світ», у якому відтворено хід подій рокової ночі з 25 на 26 квітня 1986 року і усвідомити, пережити глобальні наслідки цієї трагедії. У пам’яті українського народу – це день Чорнобильського лиха, болю, суму і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

Рівно 38 років тому на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша у світі техногенна катастрофа.

У результаті вибуху реактор був повністю зруйнований, а у навколишнє середовище викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Ця аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

Чорнобильська аварія лишила слід не лише в життях, а й в серцях українців. Найбільша техногенна катастрофа, що відбулася на території України, знайшла своє місце і в літературі. Українські та світові письменники не стояли осторонь. Студенти 12 академічної групи підготували невеличкі доповіді та відео, що містили повну інформацію про катастрофу і про те, що вона принесла, про героїв, які віддали своє життя задля нашого майбутнього, читали вірші присвячені трагедії і звичайно ж у ході заходу були обговорені актуальні питання щодо катастроф нині.

Ми повинні завжди пам’ятати про жертви, які довелося понести внаслідок аварії на ЧАЕС. І зробити все можливе, щоб історія ніколи не повторилася знову.

У цей день вшануймо ліквідаторів, за їх сміливість та відвагу! Передаємо найщиріші слова вдячності та доземний уклін за високу громадянську позицію і схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, чиї життя обірвав смертоносний атом. Дякуємо за подвиг, і вічна пам’ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою!

Пам’ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження, перш за, все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля.