На виконання плану виховної роботи природничо-географічного факультету на 2023-2023 н.р. куратори 12 групи ОПП Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) Оксана ГЕРАСИМЕНКО та 10 групи ОПП Геодезія та землеустрій Томас РОЖІ провели виховну годину на тему: «Тарас Шевченко – постать крізь століття», приурочену 209 дню народження Великого Кобзаря.

Іванна МИРОНЮК розповіла про життєвий шлях митця. Оксана ГЕРАСИМЕНКО та Томас РОЖІ провели вікторину «Тарас Шевченко – маловідомі факти біографії». Здобувачі вищої освіти читали улюблені твори Кобзаря.

Академічна доброчесність є невід’ємною складовою забезпечення якості освіти, адже дотримання її принципів під час навчання та викладання впливає не лише на якість освіти, а й на формування в учасників освітнього процесу основоположних цінностей та уявлень про світ, соціум, успіх, а головне – професійну діяльність. Науково-педагогічні працівники кафедри географії та методики її навчання не залишаються осторонь від такого питання.

Протягом лютого-березня 2023 року професор Оксана БРАСЛАВСЬКА, доцент Оксана ГЕРАСИМЕНКО, доцент Інна РОЖІ, доцент Володимир КИРИЛЮК, викладач Людмила ОЗЕРОВА та викладач-стажист Томас РОЖІ успішно завершили курс на платформі Prometheus – «Академічна доброчесність: онлайн-курс для викладачів» в обсязі 2 кредити (60 годин).

Мета онлайн-курсу – дати уявлення як можна розвивати культуру академічної доброчесності попри предмет та напрям викладання. Курс надає можливість подивитися на навчальні дисципліни через призму академічної доброчесності та пропонує теоретичні основи й практичні інструменти, які сприяють її посиленню.

Структура онлайн-курсу для викладачів:

Модуль 1. Концепція академічної доброчесності у вищій освіті.

Модуль 2. Методика викладання: сприяння академічній доброчесності.

Модуль 3. Дизайн освітніх програм та курсів з фокусом на академічну доброчесність.

Модуль 4. Основи академічного письма та доброчесності.

Модуль 5. Дизайн системи оцінювання для підвищення академічної доброчесності.

Модуль 6. Наукове керівництво та розвиток культури академічної доброчесності.

Фінальний тест.

На даному курсі викладачі дізналися:

• про теоретичні аспекти академічної доброчесності та про фактори, що безпосередньо впливають на культуру академічної доброчесності здобувачів вищої освіти;
• особливості застосовання теоретичних знань на практиці у викладанні та науковому керівництві.

Червоною лінією для засвоєння курсантами звучала думка про те, що «доброчесність в сучасному цивілізованому світі є тим наріжним каменем, який складає фундамент внутрішньої гармонії людини, стійкість її характеру та послідовність морального образу. Вища освіта через навчання і дослідження фактично скріплює цей фундамент елементами академічної доброчесності, які покликані виховувати інтелектуальну гідність і повагу до різноманіття думок та ідей, реалізуючи тим самим свою соціальну місію».

У кінці лютого 2023 року за ініціативи Міністерства освіти і науки України та Державної служби якості освіти України в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини відбувся круглий стіл «Вплив війни на результати навчання».

Під час заходу відбулося обговорення питань щодо здобутків і втрат у результатах навчання здобувачів освіти в умовах війни; використання й тлумачення понять «освітні прогалини», «освітні втрати», «навчальні втрати», «освітні розриви», «втрати в навчанні»; проведення компенсаторних заходів для здобувачів освіти в умовах війни.

Приємністю на початку заходу стало нагородження відзнаками Міністерства освіти і науки України науково-педагогічних працівників університету, які є громадою, об’єднаною спільними науковими інтересами, відданістю своїй справі, студентоцентризмом, де визначним аспектом діяльності є постійне прагнення до саморозвитку.

За значний особистий внесок у розвиток освіти і науки, плідну науково-педагогічну та наукову діяльність, професійну та наукову підготовку студентської молоді, організацію навчальної, виховної, науково-методичної та науково-дослідницької роботи рішенням Міністерства освіти і науки України нагороджено нагрудним знаком «За наукові та освітні досягнення» доктора педагогічних наук, професора, академіка Національної академії наук вищої освіти України, завідувача кафедри географії та методики її навчання Оксану БРАСЛАВСЬКУ. Отримати нагороду такого рівня є показником справжнього професіоналізму.

Грамотою Міністерства освіти і науки України нагороджений кандидат біологічних наук, професор, завідувач кафедри біології та методики її навчання Ігор КРАСНОШТАН за ініціативу та наполегливість, високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов’язків та вагомий особистий внесок у розвиток сфери освіти і науки України.

Подяку Міністерства освіти і науки України отримав кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри хімії, екології та методики їх навчання Віталій ГОНЧАРУК за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів та плідну науково-педагогічну діяльність.

Вітаємо наших колег з високими нагородами! Зичимо їм творчих злетів, невичерпної енергії, життєвої наснаги, незгасного оптимізму, миру, щастя, добробуту, міцного здоров’я і родинного затишку!

Миру і безпеки нам всім!

Разом до Перемоги!

Упродовж 13–17 лютого 2023 р. на базі кафедри географії та методики її навчання природничо-географічного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини проходили курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників у галузі знань 01 Освіта / Педагогіка зі спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) за напрямом «Інноваційні методи навчання у вивченні географії». Тема курсів: «Інформаційно-комунікативні технології навчання географії» обсягом 30 год. (1 кредит). Курси проводила кандидат педагогічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання Інна РОЖІ.

Метою курсів підвищення кваліфікації стала активізація пізнавальної діяльності практикуючих учителів географії з використанням інформаційно-комунікативних технологій.

Під час курсів слухачі ознайомилися з такими темами:

• Поєднання інтерактивних методів навчання з використанням ІКТ на уроках географії.
• Загальні поняття просторового аналізу даних та моделювання в ГІС.
• Візуалізація інформації в ГІС.
• Методи створення електронних карт.
• Використання на уроках географії ІКТ у поєднанні з інтерактивними методами навчання.

Колектив кафедри географії та методики її навчання бажає слухачам курсів підвищення кваліфікації творчої наснаги, здоров’я й досягнень у професійній діяльності. Мирного всім неба!

Науково-педагогічні працівники кафедри географії та методики її навчання проф. Оксана БРАСЛАВСЬКА, доц. Інна РОЖІ, доц. Володимир КИРИЛЮК та викладач-стажист Томас РОЖІ успішно пройшли курси, які були організовані у рамках домовленості Компанії Google з Міністерством освіти і науки України щодо розширення можливостей використання цифрових інструментів для організації освітнього процесу. Компанія Google-Україна проводить серію онлайн навчань для педагогічних, науково-педагогічних працівників закладів освіти всіх рівнів у рамках програми «Цифрові інструменти Google для освіти» – 2022/2023 н. р.

Викладання проводилося диференційовано в залежності від вибору учасників: базовий рівень для користувачів з мобільними пристроями; середній рівень – із установленим веб-переглядачем Google Chrome для будь-якої операційної системи персонального комп’ютера; поглиблений рівень для користувачів ноутбуків Chromebook.

Науково-дослідна робота студентів – один з важливих засобів підвищення якості підготовки фахівців у вищій школі. Це комплекс наукової, методичної, організаційної роботи, що забезпечує формування дослідницької компетентності у здобувачів вищої освіти у відповідності до спеціальності в рамках освітнього процесу, розширення їх наукового потенціалу й формування навичок діяльності в колективі й індивідуально. Для її виконання на кафедрі географії та методики її навчання діють студентські наукові гуртки, проблемні групи у якості осередку студентських ініціатив, зокрема у наукових дослідженнях.

З метою виконання практичної складової у вивченні навчальних дисциплін, а також розвитку пізнавального інтересу в студентів до вивчення географії керівниками наукових гуртків «Краєзнавчий гурток» (професор Оксана БРАСЛАВСЬКА та доцент Інна РОЖІ), «Геодезисти» (доцент Володимир КИРИЛЮК та викладач-стажист Томас РОЖІ, «Дослідники» (викладач Людмила ОЗЕРОВА) було використано цілеспрямовану, спеціально організовану форму дистанційного навчання, яка відображає навколишню дійсність через віртуальні засоби, зокрема, віртуальну екскурсію.

Віртуальна екскурсія є вимушеним кроком у ситуації, коли фізично неможливо організувати безпосереднє відвідування географічного об’єкту. Вона, на відміну від традиційної навчальної екскурсії, не потребує безпосереднього контакту з реальними об’єктами довкілля, який в умовах воєнного стану та запровадження дистанційного навчання важко забезпечити. Подібні заходи стали можливими завдяки впровадженню сучасних інформаційних технологій в освітній процес. Важливим є те, що віртуальні екскурсії створюють у глядача ефект присутності. Варто зазначити, що під час віртуальної екскурсії на заняттях можна подумки перемістити студентів безпосередньо до досліджуваного об’єкта.

У рамках науково-дослідницької роботи гуртків наймальовничіші куточки України стали доступними завдяки платформі Discover. Під час віртуальної екскурсії керівники гуртків та студенти відвідали Буцький каньйон, де ознайомилися з його геологічною будовою.

Також неймовірною красою студентів вразило озеро Синевир, яке вважається найцікавішим об’єктом Національного природного парку «Синевир» і є однією з візитівок Українських Карпат. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4-5 гектарів.

Наступна зупинка екскурсії – Манявський водоспад – справжнє диво, яке варте уваги кожного мандрівника, один із найвищих у Карпатах і навіть в Україні (вода падає кількома каскадами з висоти 16-20 м). Розміщений поряд із водоспадами Пробій у Яремчі та Шипіт, вважається одним із чудес Українських Карпат.

Отже, хоча віртуальна екскурсія не замінює особисту присутність, але дозволяє отримати досить повне враження щодо досліджуваного об’єкту.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства, модернізації системи освіти, введення нових освітніх стандартів значно зростає роль науково-педагогічного працівника як активного суб’єкта педагогічного процесу, підвищуються вимоги до його особистісних і професійних якостей, соціальної та професійної позиції. Нові принципи освіти вимагають від кожного працівника закладу вищої освіти високого професіоналізму, опанування та застосування сучасних педагогічних технологій і нових методів навчання майбутніх фахівців, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчого підходу та раціоналізму.

11-12 лютого 2023 року професор Оксана БРАСЛАВСЬКА взяла участь у Всеукраїнській онлайн конференції з підвищенням кваліфікації «Сучасні підходи до викладання в Новій українській школі» відповідно до програми курсу: «Новації вступу до ЗВО у 2023 році. Інформаційно-комунікативна компетентність класного керівника», організаторам якого виступив Київський інститут післядипломної педагогічної освіти.

Під час конференції були розглянуті такі питання: 

• Новації вступу до ЗВО у 2023році. Інформаційно-комунікативна компетентність.
• Умови написання вдалого мотиваційного листа.
• Актуальні питання дистанційної освіти: синхронна взаємодія, практичні інструменти, зворотний зв’язок.
• Особливості в навчанні покоління Центеніалів.
• TED-презентація: особливості створення, підготовки, секрети успішного виступу.
• Принципи Академічної доброчесності. Об’єктивне оцінювання результатів навчання.
• Інтерактивні технології для розвитку креативності.
• Інформаційно-цифрова компетентність педагога.

До участі у Всеукраїнській онлайн конференції з підвищенням кваліфікації мали змогу долучитися науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти, наукові співробітники наукових установ, практичні працівники, докторанти, аспіранти, студенти та всі охочі, хто цікавиться сучасною освітою.

Сучасний стан освіти характеризується не лише особливостями діяльності закладів освіти, а й специфікою взаємовідносин з установами, організаціями та іншими особами, які можуть задавати вектор її розвитку. Важливу роль у сприянні інноваціям відіграє розбудова налагодженого партнерства закладу освіти зі стейкхолдерами, з керівництвом об’єднаних територіальних громад.

Упродовж тривалого часу колектив кафедри географії та методики її навчання підтримує тісні зв’язки з Гайворонською міською територіальною громадою Кіровоградської області, з закладами освіти та культури, які знаходяться на її території. Зокрема, доцент кафедри географії та методики її навчання Олексій СИТНИК та заступник міського голови Гайворонської міської територіальної громади Юлія ПОШЕНКО в рамках семінару «Теорія і практика публічного управління та адміністрування», організованого Регіональним центром підвищення кваліфікації Кіровоградської області, виступили із доповіддю на тему: «Туристичний продукт як розвиток територіальних громад».

Також Олексій СИТНИК взяв участь у проведенні лекційних занять та виховного заходу для студентів Гайворонського політехнічного коледжу (стейкхолдер ОП «Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини)» першого рівня вищої освіти, за спеціальністю 014.07 Середня освіта (Географія), галузі знань 01 Освіта/Педагогіка).

Виступ Олексія СИТНИКА на виховному заході «Гайворон на п’єдесталі (гортаючи сторінки історії)»

Під час виховного заходу студентам та викладачам коледжу були оприлюднені результати співпраці з закладами освіти й культури Гайворонського краю та дослідження його території науковцями кафедри географії та методики її навчання.

У кінці січня 2023 р. у рамках проекту Міністерства освіти і науки України «Офіс підтримки вченого» в онлайн форматі було проведено круглий стіл «Цифрова трансформація наукової діяльності у закладах вищої освіти в умовах інтеграції». Науково-педагогічні працівники кафедри географії та методики її навчання Оксана Браславська, Інна Рожі, Володимир Кирилюк та Томас Рожі долучилися до участі у заході, метою якого було обговорення досвіду застосування у закладах вищої освіти цифрових сервісів та е-інфраструктур, розгляд особливостей застосування інструментів відкритої науки, особливості цифровізації наукової діяльності та обмін досвідом. Круглий стіл складався з 3 сесій:

 Сесія 1. Цифровізація науки: від макрорівня (EOSC, GEANT, URIS, НРАТ) до мікрорівня. Забезпечення відкритого доступу до дослідницької інфраструктури. Спікерами були: Григорій Мозолевич, Андрій Василенко, Давід Дібук, Євгеній Преображенський, Михайло Хижняк, Денис Гриньов та Девід Хеінс.

 Сесія 2. Національний план щодо відкритої науки: нормативно-правові акти в середньостроковій перспективі. Спікерами були: Олександр Березко та Григорій Мозолевич.

 Сесія 3. Успішні кейси: цифрова трансформація наукової діяльності у закладах вищої освіти України. Спікерами були: Андрій Морозов, Тетяна Вакалюк, Олег Спірін, Галина Луценко, Ольга Петроє та інші колеги, які брали участь у дискусії.