У січні 2023 року, в надзвичайних умовах воєнного стану, не дивлячись на всі складнощі підготовки, відбувся І етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук (в дистанційному режимі).

Учнівська молодь Уманщини, захоплюючись таємницями географічної науки, залучається до науково-дослідницької діяльності у МАН, адже виконання робіт з географії надає здобувачам освіти широкі можливості спробувати себе у науковому пошуку, побачити результативність власного дослідження, відчути радість від успіху.

Цьогоріч конкурсанти, крім написання дослідницьких робіт, брали участь у двох розділах: постерному захисті та науковій конференції. Слід відзначити цікавий географічний матеріал, представлений у роботах, вміння учасників конкурсу зацікавити слухачів обраною темою, чітке і правильне висловлення думки.

Учасники конкурсу представили свої роботи на належному науковому рівні, продемонстрували мультимедійні презентації, виявили неабияку ерудицію та знання матеріалу, високий рівень ведення дискусії та змістовність заданих запитань, культуру мовлення. Адже участь у Малій академії наук є тим стартовим майданчиком, який дає школярам перший досвід наукової діяльності, пошуку креативних рішень і презентації власних досягнень.

Члени журі, переглянувши роботи, заслухавши постерні захисти, виступи у науковій конференції визначили переможця І етапу Конкурсу. Впевнену перемогу здобула учениця 10-Б класу Уманського ліцею № 2 Олександра СКОРОМНА з роботою на тему «Сучасний стан та перспективи використання лісових рекреаційних пунктів Черкащини». Науковий керівник Тетяна БЕВЗ, учитель географії Уманського ліцею № 2. Рецензентом роботи виступила завідувач кафедри географії та методики її навчання, доктор педагогічних наук, професор Оксана БРАСЛАВСЬКА.

Вітаємо юних МАНівців, їхніх наставників, бажаємо творчої наснаги, успіхів та перемог в обласному етапі конкурсу!

2022 рік виявився надзвичайно складним для нашої країни загалом і для окремих її територій та галузей господарства, зокрема. Серед наявних проблем є проблема подальшого залучення місцевих ресурсів для розвитку туризму.

У надзвичайно складній ситуації опинились території, які мають цікавий, але не «розкручений» туристичний матеріал. Практично у кожному населеному пункті зустрічаються природні та історико-культурні пам’ятки, що потребують популяризації та зможуть у майбутньому приваблювати відвідувачів. У співпраці місцевих громад з природоохоронними та науковими установами відповідного профілю, закладами освіти та об’єктами соціальної інфраструктури можна очікувати успішного розвитку туризму на окремій території, завдяки об’єктам, які ще не знайшли належного використання внаслідок віддаленості від великих адміністративних центрів й відносно ускладненої транспортної доступності, а також, через брак інформації й популяризації. Одним із таких  об’єктів є Гайворонська вузькоколійка, яку іноді називають «Подільським трамваєм».

Упродовж останніх років колектив викладачів та студентів кафедри географії та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини неодноразово долучався до заходів щодо відновлення руху залізницею та популяризації її як унікального туристичного  об’єкту.

Наприкінці минулого тижня· для українських туристів різдвяну подорож успішно здійснив «Гайворонський експрес». Учасники різдвяного ретро-туру мали змогу вирушити  у довгоочікувану, багатогодинну мандрівку потягом з раритетним паровозом ГР-280, відвідати залізничне депо, місцевий краєзнавчий музей.

Викладачі кафедри географії та методики її навчання взяли активну участь у підготовці та проведенні екскурсій  Гайворонським краєзнавчим музеєм. Зокрема, доцент Олексій СИТНИК провів інформаційну екскурсію музеєм.

Завдяки спільним зусиллям «Гайворонський експрес» за короткий час став відомий далеко за межами Кіровоградської області. То ж по закінченню війни, Гайворонська громада очікує на велику кількість вітчизняних та іноземних туристів.

Після планових заходів були підведені підсумки за 2022 рік спільної співпраці УДПУ імені Павла Тичини з закладами Гайворонської територіальної громади, які є стейкхолдерами освітньо-професійної програми Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини), узгоджені плани на наступний рік.

Професія вчителя, викладача – надзвичайно відповідальна й, водночас, складна у емоційному відношенні. Вона не триває з 08.00 до 17.00 год упродовж лише робочих днів тижня. Вона триває все життя, кожної години і хвилини викладацького часу. Вимагає постійної роботи вчителя над собою, своїм удосконаленням і не лише у професійній діяльності, а й у тих досягненням, які має сучасне суспільство, наука.

Ми, викладачі, завжди пишаємося своїми студентами. Радіємо їхнім успіхам, прагнемо, щоб вони ставали успішними людьми, мали змогу реалізуватися у житті. Були самодостатніми й незалежними.

Інститутом стратегій інноваційного розвитку і трансферу знань був проведений Всеукраїнський конкурс наукових робіт в рамках реалізації міжнародного освітньо-наукового проєкту «Territory of innovations: best practices for sustainable development at the local level», в якому взяли участь 45 учасників – представників 32 закладів вищої освіти та наукових установ України (https://iidskt.org.ua/strong-pidsumky-vseukrayinskogo-konkursu-naukovyh-robit-innovatsiyi-dlya-vidnovlennya-ukrayiny-poglyad-molodi-strong/).

За результати конкурсу наукова робота здобувача вищої освіти 42 групи природничо-географічного факультету, ОП Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) Таміли ОРАТІВСЬКОЇ на тему: «Інноваційний розвиток громади с. Коржова Черкаської області: вимога сьогодення» виборола ІІ місце і нагороджена дипломом ІІ ступеня.

Кафедра географії та методики її навчання, науково-педагогічний склад природничо-географічного факультету вітають Тамілу ОРАТІВСЬКУ та її наукового керівника – кандидата географічних наук, доцента кафедри географії та методики її навчання Ірину КРАВЦОВУ з перемогою.

Здавалося б, грудень – час завершення календарного року, підведення річних підсумків роботи, семестрові контрольні зрізи, опрацювання величезного об’єму шкільної документації, в умовах закладу вищої освіти – підготовка та складання зимової екзаменаційної сесії, але навіть сьогодні, незважаючи на умови війни, це період передноворічного, різдвяного настрою… Мабуть, у кожного з нас ще з дитинства залишилися ці теплі відчуття в очікуванні дива… новорічного дива… прекрасного дива Різдва…

З 12 грудня по 16 грудня 2022 року в університеті працювали курси підвищення кваліфікації для вчителів географії зі спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія). Тема курсів: «Особливості вивчення фізичної географії в умовах НУШ». Лектор – кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання, гарант ОПП (Середня освіта. Географія. Біологія та здоров’я людини) ОС «магістр» Ірина КРАВЦОВА.

Реформа сучасної української системи освіти висуває до всіх учасників освітнього процесу нові вимоги. Які особливості НУШ? Які підходи, принципи, методи та методичні прийоми варто використовувати вчителям при вивченні шкільної географії? Як змінилося розуміння фізичної географії в умовах НУШ? Всі ці питання були предметом обговорення під час зустрічей лектора зі слухачами курсів підвищення кваліфікації.

Робота курсів підвищення кваліфікації, зважаючи на нинішні реалії, відбувалася у форматі on-line із використанням сервісу відеозустрічей Google Meet

Варто зазначити, що слухацька аудиторія – це досвідчені вчителі географії не лише м. Умані, але і прилеглих до міста регіонів. Географічне положення нашого університету, зручна логістика дозволяє співпрацювати із вчителями не лише Черкаської області, але і Вінницької, Житомирської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Чернівецької та інших областей України. Ми постійно перебуваємо у тісній співпраці із закладами загальної середньої освіти. Адже це наші бази практик, наша робота пліч-о-пліч із вчителями, учнями. Також приємно відмітити, що це випускники нашого факультету, університету, які стали успішними вчителями, виконують серйозну адміністративну роботу. Одним словом, нинішнім здобувачам вищої освіти (сучасним студентам-географам) природничо-географічного факультету є на кого рівнятися і у кого набувати практичного, надзвичайно цінного досвіду.

Слухачі курсів мають величезний досвід роботи в системі шкільної освіти. Це прекрасні практики, які кожного дня своєю наполегливою, кропіткою працею формують нове українське суспільство – вільне, самодостатнє, демократичне, правове та громадянське. Вони надзвичайно приємні у спілкуванні, відкриті, дуже відповідальні та старанні, креативні й наполегливі. Навіть, незважаючи на їхній колосальний досвід роботи – вони спраглі до знань!!!

Тому наша робота, яка тривала, здавалося б, цілий тиждень, пролетіла як одна мить. Зустрічі були надзвичайно продуктивними, легкими, відбувався постійний обмін думок та практичного досвіду. Усі ділилися своїми переживаннями, практичним здобутками, методичними прийомами викладання географії, розуміючи вимоги не лише НУШ, а й сучасного українського суспільства.

Курси відбулися. Залишилися лише приємні спогади і прекрасні результати нашої роботи. І, звичайно, трохи ностальгії…

Слухачі курсів, наші прекрасні вчителі географії, залишили побажання нинішнім студентам природничо-географічного факультету, майбутнім вчителям географії: «Друзі, ніколи не зупиняйтеся на досягнутому! Завжди йдіть уперед. Щоб за кожною Камулою, відкривалася Берда, а згодом і Говерла…!!!»

7 грудня 2022 року викладачі кафедри географії та методики її навчання взяли участь у вебінарі «Цифрові сервіси для освіти України». Захід проводився завдяки підтримки Міністерства освіти і науки України спільно з ДНУ «Інститут освітньої аналітики» у співпраці з компанією SoftServe, за підтримки проєкту «Tech To The Rescue» та краудсорсингової ініціативи OPEN/TECH, які створили для закладів освіти України всіх рівнів інформаційний ресурс «Цифрові сервіси для освіти України».

Ресурс орієнтований на такі категорії користувачів як здобувачі освіти, педагогічні, науково-педагогічні, наукові та адміністративні працівники закладів освіти, а також партнери й волонтери, які готові сприяти розвитку цифрової освіти, доступу до якісних навчальних матеріалів, інформаційних сервісів.

Мета ресурсу – забезпечити оперативне інформування закладів освіти України про всі наявні для них можливості безкоштовного доступу до навчальних платформ та сервісів, умови приєднання до програм від партнерів. Ресурс вже містить актуальну інформацію про такі сервіси, як Coursera, Udemy, edX, Labster, Zoom, Google Workspace, а інформація постійно оновлюється.

Самоосвіта, прагнення до вдосконалення, професійний розвиток та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, відповідно до нормативів законодавчої бази освіти, передбачає постійну участь у програмах підвищення кваліфікації, стажування та інших видах і формах професійного зростання. Тому науковці кафедри географії та методики її навчання постійно розвивають власну професійну компетентність в рамках новітніх тенденцій педагогічної та фахових наук.

У період з 21 по 25 листопада 2022 року професор Оксана БРАСЛАВСЬКА та викладач кафедри географії та методики її навчання Людмила ОЗЕРОВА долучилися до навчання за оновленою програмою підвищення кваліфікації: «Методи активізації навчального процесу: сучасні тренди». Організатором програми виступив Центр розвитку кадрового потенціалу Сумського державного університету.

Здобувачі з багатьох установ і закладів освіти України дізналися про особливості застосування ігрових методик у навчальному процесі; оволоділи технологією створення історій для викладання дисциплін; ознайомилися із методами організації командної роботи; дізналися про сучасні техніки візуалізації навчального матеріалу тощо.

Зміст курсів підвищення кваліфікації включав розгляд наступних питань:

1. Тенденції розвитку нових видів навчальної діяльності в умовах сучасних соціальних викликів.
2. Гейміфікація: використання ігрових підходів у навчальному процесі.
3. Сторітеллінг: створення історій для навчання.
4. Фасилітація: колективне розв’язання проблем у командній роботі.
5. Командний квест: покрокове вирішення інтелектуальних, пошукових та творчих проблем.
6. Скрайбінг: творча візуалізація навчального процесу.
7. Тренінги як активна форма навчання.

Набутий досвід викладів дозволить їм успішно застосовувати отримані знання під час організації освітнього процесу та під час виховної роботи зі студентами-географами. За результатами успішного навчання всім курсантам було видано сертифікати про підвищення кваліфікації.

Все буде Україна!

На природничо-географічному факультеті є гарна традиція – проведення наукових і науково-практичних конференцій. 25 листопада 2022 року на базі кафедри хімії, екології та методики їх навчання й кафедри географії та методики її навчання пройшла VІІІ Всеукраїнська науково-практична Інтернет-конференція: «Інтеграція фундаментальних та прикладних досліджень в географічній, екологічній та хімічній освіті».

Серед співорганізаторів наукового заходу були Інститут педагогіки НАПН України, Інститут агроекології та природокористування НААН, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Міжнародна асоціація екологів університетів.

У ході конференції були обговоренні такі питання:

1. Наукові засади географічної, екологічної та хімічної освіти у ЗВО.
2. Досвід практичної екологічної, краєзнавчої діяльності та дослідної роботи з географії, хімії, біології у ЗЗСО.
3. Інноваційні технології в географічній, хімічній освіті та екологічній діяльності.

Зі вступним словом до учасників конференції звернулася завідувач кафедри географії та методики її навчання, доктор педагогічних наук, професор Оксана БРАСЛАВСЬКА.

В.о. завідувача кафедри хімії, екології та методики їх навчання, кандидат педагогічних наук, доцент Наталія ГОРБАТЮК ознайомила присутніх з сучасними досягненнями й проблеми екологічної, хімічної освіти і науки, можливостями використання інноваційних технологій у підготовці здобувачів вищої освіти.

Доктор педагогічних наук, професор Світлана СОВГІРА здійснила ретроспективний огляд проведення даної конференції, зазначивши, що в своїх здобутках наука завжди базувалася на наполегливій та кропіткій праці вчених, а у досягненнях завжди покладалися на активності й результативності у підготовці молоді до життя освітян України.

Також у доповідях виступаючі охарактеризували сучасні тенденції в географічній, хімічній освіті та екологічній діяльності; розкрили досвід практичної екологічної краєзнавчої діяльності та дослідної роботи з географії, хімії, екології, біології.

Останні місяці календарного року – це завжди напружена пора у роботі колективу кафедри географії та методики її навчання. Завершення навчального семестру, підготовка до захисту випускних кваліфікаційних робіт, а також підбиття підсумків наукової роботи – все це припадає на листопад-грудень 2022 року, особливо відповідального й напруженого не лише для нашого університету, але й України загалом…

Але як радять психологи, щоб успішно впоратися із поставленими завданнями, потрібно конструктивно підійти до їхнього вирішення. Тому 23 листопада 2022 року на кафедрі географії та методики її навчання відбувся науково-методичний семінар щодо підготовки науково-педагогічними працівниками звіту з наукової роботи (організатор: завідувач кафедри географії та методики її навчання, д.пед.н., проф. О.В. Браславська та заступник завідувача кафедри з наукової роботи, к.геор.н., доц. І.В.Кравцова).

Основні питання роботи семінару були спрямовані на опрацювання відповідних пунктів індивідуального звіту науково-педагогічного працівника. Їх 10, тож 10 питань були розкриті у ході роботи науково-методичного зібрання. Варто зазначити, що в університеті ефективно працює наукова бібліотека, яка має інтерактивні інформаційні ресурси, що є дуже корисними для роботи колективу кафедри географії та методики її навчання, і не лише в період здачі звітності… 

Науково-методичний семінар відбувся у форматі круглого столу. Атмосфера душевного тепла та доброти, взаємодопомоги, злагодженості та взаємопідтримки панувала у колективі. Усі члени кафедри поділилися своїми думками та переживаннями щодо найкращого висвітлення результатів наукової роботи у цей непростий час. Тож сподіваємося, що матимемо достойні звіти щодо результатів Нашої наукової роботи за 2022 рік.

Кожна освічена людина хоч раз у житті побувала в музеї, але не кожна усвідомлює їхню роль у сучасному суспільстві: музеї мають важливе просвітницьке значення, а університетські – ще й наукове і освітнє. Адже, як свідчать історичні факти, перші музейні колекції наукового характеру з’явилися саме в університетах.

На природничо-географічному факультеті функціонує «Геолого-географічний музей Євразії», який був створений у травні 2014 року (за наказом ректора УДПУ імені Павла Тичини №368 о/д від 7 травня 2014 р. створено музей на кафедрі загального землезнавства та геології (нині кафедра географії та методики її навчання), керівник – д.геол.н, проф. Половка С.Г.).

Геолого-географічний музей Євразії – це різновид музею, де зберігаються експонати, що мають пізнавальну й історичну цінність. Функціями такого музею є комплектування, зберігання, вивчення та популяризація мінералів, гірських порід, пам’яток історії природи. Його призначення – не лише експозиція кристалів, гірських порід, мінералів, а й формування та розвиток географічної компетентності студентів.

Експонати «Геолого-географічного музею Євразії» є ілюстрацією результатів науково-дослідних робіт науково-педагогічного складу кафедри географії та методики її навчання, навчальних практик студентів, діяльності наукових студентських гуртків.

Багатокількісна колекція мінералів і гірських порід створювалася з метою вивчення їх різноманіття в Євразії та відтворення змін палеогеографічної обстановки території України. Ентузіасти активно збирали зразки ще з 1999 року. У виставленій експозиції музею міститься близько 200 зразків мінералів та гірських порід із різних частин Європи та Азії, що мають пізнавальну цінність як об’єкти що досліджувалися, або досліджуватимуться в подальшому. Крім цього, музей нараховує близько 600 екземплярів різних резервних зразків. Створено електронний каталог класичних зразків мінералів, гірських порід і решток органічного світу минулих геологічних епох.

Діяльність музею сприяє збереженню колекційних фондів мінералів та гірських порід, забезпечує викладачів і студентів університету, вчителів й учнів шкіл регіону матеріалами для наукових досліджень і наочності навчання географії.

«Геолого-географічний музей Євразії» є важливою науковою ланкою освітнього процесу, де проводяться наукові зібрання студентів і науковців, які підвищують свій рівень та обмінюються набутим досвідом, ставлять нові проблемні питання, які потребують вирішення. Вивчення здобувачами вищої освіти денної та заочної форм навчання ОС «Бакалавр» і «Магістр» курсу «Геологія з основами геоморфології» здійснюється на базі геолого-географічного музею Євразії. Музейні зразки «вводять» їх у суть геології з використанням сучасних технологій і найпопулярніших форм навчання, розкривають основні задачі професійної діяльності вчителя географії сьогодення.

Функціонування музею уможливлює поєднання теоретичних знань з практичною діяльністю здобувачів освіти, навчає майбутніх учителів спостерігати й аналізувати факти, робити висновки та формувати власне бачення минулого й майбутнього нашої планети. А головне – маючи перед очима експонати, зібрані іншими здобувачами вищої освіти, у студентів з’являється бажання залишити свій слід в історії ЗВО, населеного пункту, країни. На базі фондових матеріалів музею виконуються наукові дослідження студентів і викладачів, які знайшли відображення в курсових, бакалаврських та магістерських роботах.

Фондовими матеріалами музею користуються слухачі МАН Уманщини при виконанні учнівських наукових робіт. На базі музею проводяться тренінги з визначення мінералів та гірських порід з вихованцями міського центру позашкільної освіти «Територія творчості» м. Умань та вчителів географії загальноосвітніх шкіл міста і Уманського району.

«Геолого-географічний музей Євразії» є центром освіти з унікальним, з одного боку, досвідом екскурсійної та гурткової роботи з майбутніми вчителями та, з іншого, – досвідом польових геологічних досліджень для вирішення задач з аналітичної наукової роботи академічного спрямування, формування нового способу мислення, відходу від авторитарних принципів до підвищення мотивації навчальної діяльності здобувачів освіти, що відповідає сучасним тенденціям освіти.

Отже, матеріали музею широко використовуються під час лабораторних, практичних робіт, самостійної роботи для визначення мінералів та гірських порід; виконуючи традиційні демонстраційні функції експонування, музей водночас стає середовищем навчання, науковим, духовним і розвивальним осередком, центром організації освіти й дозвілля здобувачів освіти, викладачів, науковців.