1 листопада 2023 року відбулася відкрита лекція на тему: «Природнича географія України: сутність, структура, значимість» для студентів ОС «Бакалавр» декількох ОП ПГФ, яку провів доктор географічних наук, професор кафедри географії природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, академік Академії наук вищої освіти України, відмінник освіти України, почесний професор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Денисик Григорій Іванович.

У ході заняття професор розглянув необхідність та можливості заміни у закладах вищої освіти України на спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія) курсу «Фізична географія України» на курс «Природнича географія України». Лектор зазначив, що курс «Фізична географія України» не відповідає сучасним вимогам підготовки студентів-географів освітнього рівня «бакалавр», оскільки не розглядає натуральну природу України, а лише її фізико-географічні особливості після корінних антропогенних змін. Було запропоновано в курсі «Природнича географія України» виокремити три розділи, що присвячені фізичній, історичній та антропогенній географії. Кожний із названих розділів слід вивчати впродовж одного семестру, а по закінченню перейти до вивчення курсу «Ландшафтна географія України», що теж включає три частини: натуральне, історичне та антропогенне ландшафтознавство.

Професор поділився з присутніми своїми професійними напрацюваннями, планами, які реалізує найближчим часом; поцікавився чи підтримують студенти і викладачі реструктуризацію курсу в університетах України. Слухачі активно включилися в діалог з професором, підтримавши його ініціативу. Студенти з веселим настроєм та гарними враженнями залишилися від вдало проведеної лекції і ще довго «засипали» питаннями доповідача.

Науково-педагогічні працівники, здобувачі вищої освіти щиро вдячні Денисику Григорію Івановичу за цікаву новітню інформацію в царині географічної науки і освіти.

Відповідно угоди про співпрацю з Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича відбулася робоча зустріч гаранта ОПП «Геодезія та землеустрій», кандидата географічних наук, доцента кафедри географії та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Олексія Ситника з представниками кафедри геодезії, картографії та управління територіями означеного ЗВО. Розглядались питання: удосконалення змісту освітньо-професійної програми «Геодезія та землеустрій» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю 193 Геодезія та землеустрій, галузі знань 19 Архітектура та будівництво; формування освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти та поглиблення взаємозв’язків між закладами освіти; надання методичної допомоги у зв’язку із реорганізацією кафедри географії та методики її навчання у кафедру географії, геодезії та землеустрою в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини.

У робочій зустрічі взяли участь: завідувач кафедри геодезії, картографії та управління територіями Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича кандидат географічних наук, доцент Костянтин Дарчук, голова комісії з питань забезпечення якості вищої освіти при вченій раді географічного факультету доктор географічних наук, професор Іван Костащук, гарант ОПП «Геодезія та землеустрій» доктор географічних наук, професор Петро Сухий.

18 жовтня 2023 року на стадіоні «Сокіл» міста відбувся міський етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») – дистанція «Смуга перешкод».

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») є системною формою позакласної роботи з військово-патріотичного та морально-етичного виховання дітей та молоді, спортивно-оздоровчої роботи, є прогресивною формою учнівського самоврядування, важливим засобом формування національно-патріотичної свідомості молоді.

Гра «Джура» відбулася на стадіоні Сокіл серед учнів закладів загальної середньої освіти, за участі здобувачів вищої освіти І-ІІ курсів освітніх програм Геодезія та землеустрій, Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини), Середня освіта (Біологія та здоров’я людини. Хімія), Середня освіта (Біологія та здоров’я людини). Психологія, Середня освіта (Хімія), які здійснювали суддійство грою і викладачів кафедри географії та методики її навчання Оксани Браславської, Інни Рожі, Андрія Максютова). Захід був організований управлінням освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради (Уманський міський центр позашкільної освіти «Територія творчості»). На всіх видах дистанцій та конкурсів здобувачі вищої освіти вправно та чітко виконували свої обов’язки суддів.

Мета заходу: збереження, відновлення, популяризація масового туризму та краєзнавства; пропаганда туризму серед учнівської молоді, підвищення туристської майстерності учасників; зміцнення дружніх стосунків між юними туристами; виховання дітей та молоді у дусі відданості Батьківщині та українському народу через відродження національних і загальнолюдських духовних та моральних цінностей; набуття учнями знань, умінь і навичок, необхідних захиснику Вітчизни; формування у молоді високих морально-психологічних якостей: доброчинності, мужності, сміливості, рішучості, відваги, стійкості, наполегливості, дисциплінованості та ініціативності на основі відновлених народних традицій.

Перевірка готовності суддів до роботи

Дистанція «Смуга перешкод»

Для здобувачів вищої освіти участь у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») – це формування краєзнавчої компетентності, ціннісних орієнтирів та утвердження національно-патріотичної свідомості, вільний розвиток особистості де формується її соціально-громадянський досвід життя у сучасному суспільстві.

З метою вивчення геологічної будови й похідних антропогенних форм рельєфу території Центральної України та особливостей функціонування підприємств гірничодобувної промисловості для здобувачів вищої освіти 10 групи спеціальності: 193 Геодезія та землеустрій, освітня програма: Геодезія та землеустрій та 12 й 22 груп спеціальності: 014.07  Середня освіта (Географія), освітня програма: Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) з дисципліни «Геологія з основами геоморфології» було проведене виїзне практичне заняття. На базі Гайворонського спеціалізованого кар’єру (м. Гайворон, Кіровоградська область) студенти мали змогу ознайомитись з умовами формування родовища мігматитів, їх залягання та розробки. Також значна увага приділялась утворенню антропогенних форм рельєфу, їх розвитку та подальшої трансформації, а також рекультивації земель.

Про становлення і розвиток гірничодобувного підприємства, специфіку геологорозвідувальних, геодезичних та видобувних робіт цікаво розповів Василь Янголенко, маркшейдер, ветеран праці, автор книг «Камінь і люди. Нариси з історії гірничого підприємства», «На зламі епох. Нариси з історії гірничого підприємства».

Як відомо, упродовж понад 100 років м. Гайворон утримує звання «столиці Гайворонської вузькоколійки», що спонукало після відвідування кар’єру здійснити екскурсію до Гайворонського депо. Студенти мали унікальну нагоду побачити зібрання діючих паротягів, свого часу відшуканих на території України та реставрованих зусиллями волонтерів, інвесторів та «Укрзалізниці». В Україні є лише 10 діючих паротягів, з яких на даний час 6 локомотивів знаходяться в Гайворонського депо.

Запам’яталась здобувачам вищої освіти надзвичайно цікава і змістовна розповідь Олега Заблудського, експерта із залізничного транспорту, керівника напрямку вузькоколійних залізниць філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», ініціатора проведення ретро-турів Гайворонською вузькоколійкою та культурно-мистецької акції «Паротяги мчать до Перемоги» 

Також неймовірне враження на студентів склало відвідування Гайворонського краєзнавчого музею. Екскурсію проводив Микола Працьовитий, директор, краєзнавець.

Організатори геологічного практикуму доц. Олексій Ситник та викладач-стажист Ольга Проценко  висловлюють щиру вдячність директору  АТ «Гайворонський спеціалізований кар’єр» Василю Бельському, маркшейдеру Василю Янголенку, експерту із залізничного транспорту, керівнику напрямку вузькоколійних залізниць філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» Олегу Заблудовському, директору Гайворонського краєзнавчого музею Миколі Працьовитому за сприяння і дієву допомогу в організації та проведенні заняття й змістовних екскурсій для здобувачів вищої освіти природничо-географічного факультету УДПУ імені Павла Тичини.

12.10.2023 року доцентом кафедри географії та методики її навчання Андрієм Максютовим було проведено відкрите заняття із географії людської діяльності для студентів 1 курсу 162п групи на тему «Перспективи тенденцій розвитку географії людської діяльності».

Лекційне заняття відповідає робочій навчальній програмі підготовки здобувачів освіти ОС «Магістр» ОП Середня освіта (Географія). Заняття розпочалося вчасно з оголошення теми лекції. Мова лектора виразна, чітка і зрозуміла здобувачам освіти, які активно комунікували з викладачем, відповідаючи на поставленні проблематичні питання. Викладач під час висвітлення питань лекції використовував інформаційно-комунікативні технології навчання. Лекція супроводжувалася тематичною презентацією, також використовувався наочний роздатковий матеріал. Подача навчального матеріалу була доступною до сприйняття, питання які для опрацювання висвітлені в повному обсязі. Лектор має зворотний зв’язок із аудиторією.

Заняття проведено на високому науково-методичному рівні.

На початку жовтня відбулася зустріч гаранта освітньої програми Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) кандидата педагогічних наук, доцента кафедри географії та методики її навчання – Інни Рожі зі здобувачами вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Зустріч відбулася у формі бесіди організаційного характеру. Здобувачі вищої освіти ознайомилися із графіком освітнього процесу, робочими програмами освітніх компонентів та практик, силабусами, формами контрольних заходів та критеріями їх оцінювання. Гарант зауважила, що система забезпечення якості освітньої діяльності в університеті передбачає: контроль за якістю проведення навчальних занять та якістю знань здобувачів вищої освіти (відбувається через аналіз результатів заліково-екзаменаційних сесій, ректорського комп’ютерного тестування, атестації, поточного контролю успішності здобувачів освіти); ефективну систему запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових працях учасників освітнього процесу; контроль за кадровим, матеріально-технічним і навчально-методичним забезпеченням освітньої діяльності.

Гарант освітньої програми акцентувала увагу на цілях освітньої програми та її компонентів. Зокрема, цілі ОП Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини) сформовані відповідно до місії та стратегії розвитку університету, що відображені у «Стратегії розвитку Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на 2021-2025 рр.» та викладені у «Статуті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини» (пункт ІІ. Концепція освітньої діяльності). Цілі ОП повністю узгоджуються зі завданнями розвитку (пункт IV. «Стратегії розвитку»), а саме, створити освітнє середовище здобувачу другого (магістерського) рівня вищої освіти для здобуття ним поглиблених теоретичних та практичних знань, умінь і навичок за спеціальністю 014.07 Середня освіта (Географія), загальних засад методології професійної діяльності, загальних і фахових компетентностей достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідно рівню майбутньої професійної діяльності.

4-8 жовтня 2023р. науково-педагогічні працівники, здобувачі освіти природничо-географічного факультету провели експедиційні дослідження Покутсько-Буковинських Карпат у районі села Білоберізка Верховинського району Івано-Франківської області.

Гребенева лінія Гринявських гір звивиста, з численними переважно пологими вершинами. Західні схили гір короткі та круті, східні – пологі та низькі. Дослідниками відібрано для вивчення геологічні породи поздовжньо-розчленованих пологовершинних гір Гринявського масиву. Варто згадати, що на території району знаходиться ряд найвищих вершин Східних Карпат, у тому числі й третя за висотою гора України – Піп Іван, 2020 м. Також вирізняють мінералого-петрографічні памʼятки, які представлені кристалічними сланцями, гнейсами, кварцитами, вапняками, доломітами мармуру та інших гірських порід.

Досліджено нижню течію річки Черемош, Млинський і Сухий потоки. Схили долини невисокі, пологі. Місцями береги обваловані. Визначено, що глибина річки місцями 0,6-1,0 м, середня швидкість течії 0,7-1,2 м/с. У рамках дослідження відвідано заказник місцевого значення «Буковинські водоспади», який розташований на правій притоці Черемошу, річці Смугар (на відстані 2000 м – вісім водоспадів (від 3 до 19 м): Ковбер, Сич, Нижній Гук, Ворота, Середній Гук, Великий Гук, Підверхній Гук, Верхній Гук.

Відвідано групу мальовничих скель, геологічну пам’ятку природи місцевого значення «Писаний Камінь». Величезні брили пісковику (заввишки 2-3 м) починаються з північного заходу і тягнуться ланцюгом до 80 м на південний схід, переходячи у масивні моноліти заввишки до 20 м.

Проведено ряд суспільно-географічних досліджень в межах Білоберізківської територіальної громади. Зокрема, встановлено, що в громаді проживає 8639 осіб. За підтримки USAID DOBRE в громаді створено кооператив «Гуцульські ґазди», де місцеві мешканці заготовляють ягоди, гриби і трави. Функціонує філія «Гринявське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Дослідники ознайомились з гуцульською культурою, місцевими художніми промислами. Завдяки важкодоступності гір тут збереглося багато цікавих звичаїв, традицій, легенд, ремесел, які в інших регіонах повністю зникли.

Для грунтового і рослинного покриву Верховинського району характерна висотна ландшафтна диференціація. Материнськими породами грунтоутворення району слугують елювіальні продукти вивітрювання піщаників і аргелітів. Уздовж річкових долин грунти формуються на алювіальних і делювіальних відкладах в умовах вологого помірного клімату і лісової рослинності. Оскільки основні грунтоутворюючі фактори – клімат і рослинність – підпорядковуються закону вертикальної зональності, грунтовий покрив теж змінюється з висотою. На території району виділяють три типи грунтів:

бурі гірсько-лісові грунти, що сформувалися під пологом ялиново-букових та чистих ялинових лісів на висотах від 600 до 1350 метрів над рівнем моря. Вони характеризуються великим вмістом органічних речовин (гумусу) та великою кислотністю;

гірсько-підзолисті, що є продуктами вивітрювання осадових порід, а також продуктів руйнування льодовикових відкладів, які представлені нагромадженням каміння (моренного матеріалу). Вони найбільш характерні для абсолютних висот від 1350 до 1850 метрів;

гірсько-лукові грунти, які займають високогір’я Чорногори в межах альпійського поясу від 1850 метрів над рівнем моря і вище.

Основними землекористувачами області є 67 лісогосподарських підприємств, у користуванні яких перебуває 564,4 тис. га (40,5% загальної плащі області). Область відноситься до регіонів з низькою землезабезпеченістю. У середньому на одного мешканця припадає 1,0 га, у тому числі, 0,45 га сільськогосподарських угідь, із них 0,027 га ріллі (в Україні відповідно 1,25; 0,89; та 0,68 га).

Відповідно до такого розподілу грунтів сформований і рослинний покрив території району (близько 3000 видів рослин, у тому числі понад 2000 квіткових, серед яких 500 лікарських), строкатість якого обумовлена ще й рельєфом і кліматичними особливостями. Він визначається такими поясами в залежності від розташування місцевості над рівнем моря: лісовим, субальпійським і альпійським.

Найбільш розповсюдженим серед них є лісовий, що охоплює більше 90 % території району. На Верховинщині, як і в Українських Карпатах, ліси покривають дві третини території району. На висотах від 450 до 600 метрів над рівнем моря переважають широколистяні букові та частково мішані буково-ялинові ліси. Вони характерні для найнизькогірнішої частини району, що простягнулася смужкою від с. Розтоки долиною Черемошу в різних напрямках до с. Стебні (по Білому Черемошу) та смт. Верховина (по Чорному Черемошу).

Головними лісоутворювальними породами цього поясу, крім бука лісового, є граб, в’яз, клен, вільха, явір, липа, береза та інші широколистяні породи дерев. Вище, на висотах від 600 до 1350 метрів вже переважають мішані смереково-букові та ялицево-смереково-букові ліси (на нижньому рівні), ялинові (у верхній частині). Тут повсюдно переважає ялина європейська, вона займає майже половину всіх площ у Карпатах, які зайняті лісом, що складає півмільйона гектарів. З кущів в лісах зустрічаються вовчі ягоди, малина, жимолость, шипшина, а з ліан лише плющ. Трав’янистий покрив в лісах, де переважає смерека та ялиця, представлений слабо із-за великої затіненості. Тут зустрічаються черемша (ведмежа цибуля), підсніжник, вівсянниця та ін.

Українські Карпати неповторна за своїми природними особливостями гірська країна, тому її фауна – також особлива сукупність тварин, яка має свій специфічний колорит (близько 400 видів). Тваринний світ Верховинщини належить до Карпатського гірсько-лісового зоогеографічного округу, в який виділена вся Карпатська гірська країна, і є його невід’ємною частиною. Клас ссавців представлений такими цікавими видами тварин як сірий вовк, лисиця звичайна, бурий ведмідь, дикий кабан, рись лісова, кіт європейський, благородний карпатський олень і європейська косуля, карпатська білка, заєць-русак, лісова куниця, норка європейська, тхір чорний, видра річкова, борсук, горностай та багато інших. А всього в Українських Карпатах (і майже стільки ж на Верховинщині) зареєстровано 60 видів цих високоорганізованих тварин.

Трохи більше видів налічують земноводні. Це звичайний, гребінчатий, карпатський і альпійський (гірський) тритони, плямиста ящірка – саламандра, декілька видів жаб. Всі ці земноводні карпатської фауни корисні так як знищують шкідливих комах. Карпатський і альпійський тритони, саламандра та жаба прудка занесені до Червоної книги України.

На території Карпат зростає велика кількість різноманітних видів грибів. Більшість з них є їстівними чи умовно їстівними, однак є і отруйні види та ті, що занесені до Червоної книги України.

Дана територія є визначним лікувально-оздоровчим центром, адже Верховинський район є одним із екологічно чистих в Івано-Франківській області, а можливо і в Україні з точки зору стану довкілля. Цьому сприяє віддаленість району від промислових центрів регіону; відсутність виробничих підприємств, які б забруднювали навколишнє середовище; межування району з малонаселеними гірськими територіями.

Встановлено, що радіаційний фон досліджуваних територій в нормі, що сприяє росту і розвитку живих організмів.

Зростання потреб у продуктах харчування і сировині обумовлюють необхідність інтенсивного використання природних ресурсів району дослідження з одночасним розвʼязанням найважливіших проблем – забезпечення охорони земель від руйнування (ерозія, зсуви, карст, підтоплення); впровадження системи заходів щодо захисту території від засмічення, забруднення; відтворення і підвищення родючості ґрунтів; збільшення площ екологічно стабільних угідь (лісів, сіножатей, пасовищ).

Варто прислухатися до порад екологів, адже на території можна проводити пішохідний туризм для подолання різних за складністю маршрутів, займатись лижним туризмом, спортивними іграми, спортивним орієнтуванням, також можна здійснювати екологічні тури для вивчення навколишнього середовища з метою відпочинку, фізичного розвитку і пізнання.

Науково-педагогічні працівники ЗВО повинні постійно вдосконалювати власні компетентності для того, щоб ефективніше здійснювати фахову підготовку майбутніх учителів, удосконалювати їхні вміння та навички.

Професор Оксана Браславська та доцент Інна Рожі (кафедра географії, геодезії та землеустрою) пройшли курси підвищення кваліфікації при Національній академії педагогічних наук України ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Центральний інститут післядипломної освіти на тему «Цифровізація освітнього процесу: етапи та вплив на якість викладання та навчання».

Під час курсів підвищення кваліфікації викладачі брали активну участь у тематичних дискусіях: «Чинники професійного розвитку педагогів у освітньому середовищі НАПН України та Університету менеджменту освіти»; «Створення безпечного освітнього середовища закладу освіти: психологічний аспект; попередження професійного стресу та «професійного вигорання» особистості керівника (педагога)»; «Застосування інтернет-проєктів у професійній підготовці майбутніх фахівців»; «Організація змішаного навчання в закладах освіти».

Цікавими були лекції та практичні заняття, які відповідали вимогам сьогодення: організація створення веб-сайту для закладу освіти; методологія інноваційного розвитку національної освіти; психологічна діагностика рівня професіоналізму педагогічних працівників; основи практичної роботи у віртуальному освітньому середовищі; інтернет-сервіси для створення інтерактивних вправ; модернізація управління освітою в умовах світових викликів; мистецтво ділового спілкування; експериментальна діяльність у закладі освіти як фактор підвищення його конкурентоспроможності; освітні веб-квести: від ідеї до практики.

29 вересня 2023 року відбулася екскурсія до Державного історико-архітектурного заповіднику «Стара Умань» здобувачів вищої освіти 10 групи спеціальності 193 Геодезія та землеустрій та 12 групи спеціальності 014.07 Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини). Організаторами виступили куратори груп доц. Інна Рожі та викладач-стажист Томас Рожі. Екскурсанти ознайомилися із 250-літньою історією монастиря сповнену величних і трагічних подій; відчули подих минулих часів, згадали імена яскравих особистостей, чиї долі нерозривно вплетені у долю міста Умань.

Підземні ходи, які заховані під Уманню, відкривають таємниці з непізнаної історії багатовікової давнини Уманщини, дарують уяву про підземний архітектурний світ.