У рамках багаторічної співпраці кафедри географії, геодезії та землеустрою факультету природничої освіти та природокористування із кафедрою географії природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського 7 листопада 2024 року відбулася чергова зустріч із колегою, наставником, другом – доктором географічних наук, професором Григорієм Денисиком.

За доброю традицією Григорій Іванович провів лекційне заняття для здобувачів вищої освіти, що навчаються за всіма освітніми програмами факультету. Була піднята важлива тема: ««Золота середина у системі «Природа – суспільство»». Лектор розповів цікаві факти природничої географії, ландшафтознавства, взаємодії людини і природи, ознайомив присутніх із правилом «золотої середини» та способами його використання у науці, продемонстрував власне бачення розвитку довкілля за різних типів природокористування та антропогенного навантаження.

Формат гостьових лекцій активно підтримується на факультеті природничої освіти та природокористування, адже вони сприяють всебічному розвитку здобувачів вищої освіти, поглиблюють їхні знання. Тож, запропонована для розгляду тема лекції об’єднала географів, біологів, хіміків, екологів, геодезистів навколо важливої проблеми збереження природних ресурсів та оптимізації стану довкілля. І кожен із присутніх задумався як знайти золоту середину і баланс у взаємодії людини та природи.

У двадцятих числах вересня, відповідно до плану наукової роботи кафедри географії, геодезії та землеустрою «Дослідження ландшафтного різноманіття лісостепу і степу Правобережної України», відбувся виїзний науково-практичний семінар на тему: «Суспільно-географічні дослідження геоекотонів у межах Центральної України» (модератор канд. пед. наук, доц. Герасименко Оксана Володимирівна).

Робота семінару передбачала експедиційні дослідження з вивчення суспільно-географічних об’єктів на території міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» Правобережної України в межах Гайсинського, Тульчинського районів Вінницької області як регіону Середнього Побужжя –регіону з давньою та різнобічною історією господарського освоєння природних ресурсів. Він займає середню частину басейну річки Південний Буг, яка знаходиться «посередині» між найбільшими річками України – Дніпром та Дністром. Регіон розташований у центральній частині лісостепової зони і характеризується типовими природними умовами.

«Побужжя» охоплює весь басейн річки Південного Бугу, куди входять і межиріччя (плакори, вододіли) приток. З ландшафтознавчого погляду, басейн Південного Бугу (Побужжя) доцільно ділити на три частини: Верхнє Побужжя, Середнє Побужжя, Нижнє Побужжя.

Середнє Побужжя – від м. Вінниці до м. Олександрівки Миколаївської області. Як і Верхнє, лежить у межах Подільської і Придніпровської височин. На окремих ділянках береги річки високі, круті, інколи представлені гранітними урвищами, у річищі зустрічаються численні пороги, що біля сіл Сокілець, Печера, Губник формують каскади.

У ґрунтовому покриві переважають сірі лісові ґрунти як свідки широкого (до 76-80 %) розповсюдження у минулому широколистих лісів, переважно із дуба черешчатого та скельного, липи серцелистої та ясеня. У південній частині Середнього Побужжя частіше зустрічаються ділянки чорноземів опідзолених й чорноземів типових, що сформувались під лучними різнотравними степами.

Першим об’єктом ознайомлення була філія Вінницького обласного краєзнавчого музею – музей М.Д. Леонтовича (с. Марківка Теплицької селищної громади Гайсинського району Вінницької області). Вивчено функціонування закладів освіти та культури Вінничини в історичному екскурсі на прикладі життя Миколи Леонтовича.

Другим об’єктом дослідження став міський краєзнавчий музей Гайсинщини. Учасники семінару ознайомилися з фізико-географічною характеристикою Середнього Побужжя, історією та розвитком господарства краю від трипільських часів до сьогодення.

У рамках вивчення стародавнього господарського освоєння території та поширення хасидизму була здійснена екскурсія селищем Брацлав Брацлавської селищної громади Тульчинського району Вінницької області, відвідано музей історії євреїв Брацлава.

У с. Печера Шпиківської селищної громади Тульчинського району Вінницької області учасники семінару ознайомились із натурально-антропогенними та антропогенними ландшафтами річища Південного Бугу, історико-культурними об’єктами.

У підсумках семінару було зазначено, що особливої краси ландшафту додає р. Південний Буг з поєднанням плес, широких лучних заплав, гранітних скель, порогів, розораних терас. Історія заселення багата різноманітними подіями та відомими особистостями, зафіксована у численних археологічних та історичних пам’ятках.

XXXIX Міжнародна науково-практична конференція «Problems of Science and Technology: Innovation and Competitiveness» відбулася нещодавно в м. Aalbor у Данії. Її організатором виступила міжнародна організація International Scientific Unity, метою якої є проведення міжнародних науково-практичних конференцій та представлення новітніх наукових досягнень і результатів досліджень у різних галузях знань, обмін ідеями, обговорення різних точок зору щодо важливих глобальних і актуальних проблем, сприяння науковому співробітництву, стимулювання діалогу та спільних зусиль у вирішенні складних викликів сучасності.

До участі у цій конференції долучився доцент кафедри географії, геодезії та землеустрою Андрій Максютов з доповіддю про наслідки закриття хутряної норкової промисловості у Данії (під час пандемії коронавірусу), підготовлену разом з Jens Christian Lauritsen – директором хутряної ферми поблизу м. Kolding.

Під час секційних засідань доповідь викликала великий інтерес та жваве обговорення, адже проблема знищення 17 мільйонів норок в Данії у жовтні 2020 року спричинила негативні наслідки не лише для економіки, але й для екологічного середовища цієї країни.

Сьогодні проблема наукової комунікації є надзвичайно актуальною для досвідчених викладачів, молодих учених та здобувачів вищої освіти. Проведення конференції такого рівня та масштабу сприяє обміну думками, активізації наукового мислення, підвищує оперативність розповсюдження наукових ідей, що в кінцевому рахунку є підґрунтям розвитку сучасної української науки.

Завідувач кафедри географії, геодезії та землеустрою доктор педагогічних наук, професор Оксана Браславська, викладачі кафедри географії, геодезії та землеустрою Людмила Озерова та Ольга Проценко взяли участь у роботі ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Географічна наука та освіта: перспективи й інновації» в м. Переяслав, яка проводилася у змішаному форматі 19 вересня 2024 року.

Конференцію підтримали й стали її співорганізаторами: Міністерство освіти і науки України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Інститут географії НАН України, Інститут педагогіки НАПН України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського, Міжнародна асоціація сталого розвитку (м. Варна, Болгарія), Інститут географії Словацької Республіки (м. Братислава, Словаччина).

Головна мета конференції: обговорення потенціалу географічної науки щодо реагування на нові політики, ідеї, практики, які формуються на глобальному рівні та в ЄС у відповідь на основні виклики ХХІ ст. Йшлося, насамперед, про наслідки впливу російської агресії на населення, поселенську мережу, природу і господарство України, міграційні процеси, загострення екологічної кризи внаслідок повномасштабного вторгнення росії, трансформацію світоглядних цінностей, ролі отриманих знань та навичок. Обговорили завдання методики та організацію географічної освіти в сучасних умовах.

Під час конференції працювали такі секції:

1. Військова географія та картографія у порядку денному української географічної науки.

2. Проблеми ідентичності українського народу і їх регіональні прояви.

3. Методичні підходи до оцінювання збитків та загроз сталому розвитку, спричинених війною в Україні та її регіонах.

4. Географічна освіта та просвітництво: відповіді на глобальні виклики.

Офіційне відкриття конференції розпочалося з вітального слова Віталія Коцури – доктора історичних наук, професора, ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Після офіційного відкриття конференції пройшло пленарне засідання, в межах якого учасники конференції презентували свої доповіді.

За результатами конференції науково-педагогічні працівники отримали сертифікати.

Глибокі фахові знання в умовах активних євроінтеграційних процесів сучасного суспільства стають транснаціональним явищем. Академічна мобільність збільшує шанси людини на професійну самореалізацію, а також підвищує якість трудових ресурсів національної економіки. Вона стає відповіддю національних систем освіти на виклики глобального освітнього простору, жорстку конкуренцію на ринку освітніх послуг.

Попри непрості виклики, пов’язані з воєнним станом та активними бойовими діями на території України, кафедра географії, геодезії та землеустрою продовжує активно розвивати та посилювати плідну науково-освітню співпрацю з провідними освітніми установами та організаціями України.

На кафедрі активно розвивається напрямок внутрішньої академічної мобільності для здобувачів вищої освіти ОС «Бакалавр» та «Магістр». Ця ініціатива сприяє обміну досвідом та знаннями між різними університетами, створенню наукових та освітніх партнерств.

Цього року під керівництвом завідувача кафедри, професора Оксани Браславської та викладача Людмили Озерової була успішно реалізована програма внутрішньої академічної мобільності між Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини та Полтавським національним педагогічним університетом імені В. Г. Короленка на підставі Угоди про співпрацю №08/228ВО від 31.01.2022 року.

Учасниками програми стали здобувачі вищої освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини факультету природничої освіти та природокористування академічної групи 32 денної форми навчання, першого (бакалаврського) рівня (предметна спеціальність 014.07 Середня освіта (Географія) освітньо-професійна програма «Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини)» Дмитренко Світлана Ігорівна та Брагар Максим Андрійович; здобувачі вищої освіти академічної групи 162о денної форми навчання, другого (магістерського) рівня (предметна спеціальність 014.07 Середня освіта (Географія), освітньо-професійна програма «Середня освіта (Географія. Біологія та здоров’я людини)» Безщаснюк Олександр Анатолійович та Бондар Назарій Васильович.

Також в рамках даної програми кафедра географії, геодезії та землеустрою прийняла на навчання студентів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, факультету історії та географії, групи ГО-24 денної форми навчання, першого (бакалаврського) рівня (предметна спеціальність 014.07 Середня освіта (Географія), освітньо-професійна програма підготовки «Середня освіта (Географія)» Кибкала Олександра Володимировича та Жоган Анну Юріївну.

Всі студенти успішно закінчили навчання та продемонстрували високі показники у виконанні вимог програми внутрішньої академічної мобільності. За результатами навчання здобувачі отримали відповідні академічні довідки та сертифікати.

Сучасний світ напрочуд стрімкий та динамічний. Кожного дня з’являються нові винаходи, створюються корисні ресурси та програми, здійснюються наукові відкриття. Енциклопедизм та «знання всього на світі» все більше втрачають свою актуальність.

Головним же стає вміння знаходити потрібну інформацію, пристосовуватися до змін та навчатися впродовж життя. Необхідність постійного професійного та особистісного розвитку нині стала характерною рисою для більшості професій. А особливо цього потребують сучасні викладачі закладів вищої освіти. Адже щоб молоде покоління здобувало якісну освіту, педагоги мають розуміти сучасні освітні тренди, володіти необхідними технологіями та постійно підвищувати свій професійний рівень.

Тому, доцент кафедри географії, геодезії та землеустрою Безлатня Любов та викладач кафедри географії, геодезії та землеустрою Озерова Людмила успішно закінчили навчання та продемонстрували зразкові показники у виконанні вимог підвищення кваліфікації за освітньо-професійною програмою «Науково-педагогічні працівники університетів, академій, інститутів» у категорії «Інтерактивні технології змішаного навчання в закладах освіти» на базі Центрального інституту післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України.

В умовах воєнного стану, згідно з робочими навчальними планами та програмами підвищення кваліфікації, освітній процес на курсах організовувався із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових платформ, (LMS «AdultLearning», GoogleClassroom, ВВВ, Zoom, Microsoft Teams, е-дошка Padlet), хмарних сервісів, онлайн-інструментів Google, електронної пошти, спільнотах у соціальних мережах.

Заняття проходили в комфортному освітньому середовищі зі зручним графіком навчальної діяльності. Під час занять слухачі ознайомились з технологіями навчання для використання у кризових умовах воєнного часу, актуальними аспектами мотивації особистісного розвитку, проаналізували сучасні вимоги до організації освітнього процесу в закладах освіти, розвинули здатність ефективно поєднувати інформаційні та інноваційні педагогічні технології у практиці викладання.

Традиційно, підсумком навчання на курсах став публічний захист випускних творчих робіт. По завершенню курсів, викладачі отримали відповідні сертифікати, що засвідчують їхній підвищений рівень кваліфікації та готовність впроваджувати нові методики навчання.

Вітаємо слухачів з плідним завершенням навчання та бажаємо їм творчої невичерпності, нарощення і примноження свого потенціалу й успіхів у самореалізації! Натхнення, миру,благополуччя і добра!

29 липня 2024 року на кафедрі географії геодезії та землеустрою відбулася презентація нового навчального посібника: Топографія укладачів Кирилюка В.П., Рожі Т.А. (Умань: ВНЦ «Візаві», 2024. 321 с. ISBN 978-966-304-000-0).

Рецензентами виступили Денисик Г. І., доктор географічних наук, професор кафедри географії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Миколайко В. П., доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри біології та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Боровик П. М., кандидат економічних наук, доцент кафедри геодезії, картографії і кадастру Уманського національного університету садівництва.

Навчальний посібник містить лекційний матеріал з дисципліни «Топографія». Розроблений відповідно до робочої програми навчальної дисципліни та навчального плану. Призначений для підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 193 Геодезія та землеустрій. Курс лекцій рекомендований для здобувачів вищої освіти денної та заочної форм навчання.

В умовах військової агресії надзвичайно важливо зберегти та вивчати історію, географію й культуру свого краю. Саме тому, за ініціативи адміністрації Гайворонської міської територіальної громади та викладачів кафедри географії, геодезії та землеустрою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини,  було розпочато роботу над створенням історико-краєзнавчого збірника «Гайворонське Надбужжя». Значну роботу щодо оформлення, узагальнення статей, верстки матеріалів зробив Олексій Ситник, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії, геодезії та землеустрою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

      Презентація першого випуску збірника відбулась в читальній залі Гайворонської міської публічної бібліотеки. Ця подія стала знаковою не лише для Гайворонщини, а й для всієї України, адже в час війни вивчення та популяризація нашого минулого й надбань набувають особливого значення.

      «Нині, у час військової агресії потрібно значну увагу приділяти вивченню свого минулого, адже саме воно формує нашу національну ідентичність, єднає та дає сили йти далі», – зазначила під час презентації Юлія Пошенко, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (соціальна сфера).

       Збірник «Гайворонське Надбужжя» – це ґрунтовне дослідження історії, культури та етнографії Гайворонського краю. До його створення долучилися педагоги, краєзнавці, науковці з різних міст України.

       Збірник складається з таких розділів:

• «Історія Розвитку регіонів України»;
• «Краєзнавча спадщина територіальних громад»;
• «Видатні краєзнавці»;
• «Туризм як сучасний спосіб пізнання території»;
• «Видатні постаті Гайворонського краю»;
• «Регіональні географічні студії».

Авторами статей стали:

• науковці з Уманського державного педагогічного імені  Павла Тичини

(Умань),  Мелітопольського державного педагогічного університету (Запоріжжя), Національного авіаційного університету (Київ), Чернівецького фахового коледжу економіки і права (Чернівці), Вінницького державного педуніверситету імені Михайла Коцюбинського (Вінниця);

   —   працівники відділу культури, туризму та культурної спадщини Гайворонської міської ради Кіровоградської області;

   — педагоги ЗЗСО Гайворонської та Заваллівської територіальних громад Голованівського району Кіровоградської області;

  — працівники КЗ «Гайворонський краєзнавчий музей» Гайворонської міської ради Кіровоградської області.

 Видання «Гайворонське Надбужжя» – це не просто збірник статей, це справжня скарбниця знань про Гайворонський край. Він стане цінним джерелом інформації для всіх, хто цікавиться історією, географією, культурою та етнографією Гайворонщини.

      Зберігаймо та шануймо свою історію!